ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ У БДЖІЛЬНИЦТВІ. У бджільництві поширені індивідуальна, ланкова, бригад на, індивідуально-ланкова, індивідуально-бригадна та комбі нована форми організації праці. Останнім часом набуває по ширення орендний підряд. В основу організації праці покла дені нормативи, розроблені Науково-дослідним інститутом бджільництва. За цими нормативами пасіку з 100—120 бджо линих сімей доглядає один бджоляр. На літній період на пасіку виділяють молодшого бджоляра, або помічника пасіч ника. Чим більше сімей доглядає пасічник, тим на довший строк йому виділяють молодшого бджоляра або помічника. Це так звана індивідуальна форма організації праці в бджіль ництві. При наявності на пасіці другого працівника бджолині сім'ї однієї пасіки можна розміщувати на двох пасічницьких точках, на відстані 2—3 км і більше один від другого. Робота в бджільництві має сезонний характер, особливо напружена вона в другому і третьому кварталах. Тому важ ливе значення має своєчасне виконання підготовчих робіт по догляду за сім'ями бджіл. При ланковій формі організації праці 200—300 сімей до глядають два пасічники з одним сезонним помічником, а бджо лоферму з 500—600 сімей — три пасічники з 2—3 молодшими бджолярами. Для бджолоферми виділяють автомобіль «Воли нець» або інший транспорт. Бригадна форма — це коли бригада з 5—6 пасічників до глядає 1000—1200 сімей бджіл, розміщених у період запилен ня і медозбору на 8—10 виносних або кочових пасічницьких точках. На бригаду виділяють один з автомобілів УАЗ-452Д, «Волинець» або інші види транспорту. Для виконання робіт у вуликах члени бригади по черзі їздять на кожну з виносних або кочових пасік. Орендний підряд може бути індивідуальний, груповий та сімейний. При індивідуальному один бджоляр бере по дого вору з адміністрацією на підряд пасіку, при груповому —2—3 працівники, а при суцільному в нього входить кілька пра цівників: від голови колгоспу або директора радгоспу до бджоляра. Колектив сам розподіляє виділені йому кошти та матеріально-технічні засоби. Крім договору, складають госп розрахункове завдання пасіці або бджолофермі. При орендному підряді 1—3 працівники беруть підряд на виробництво продукції бджільництва від переданих їм по ак ту 100—300 сімей бджіл. Завдання по виробництву продукції доводить замовник на один або на кілька років наперед. За мовник передає орендатору пасічницький інвентар та облад нання, виділяє кредит, в рахунок якого видає цукор, вощину та різні матеріали, виділяє автотранспорт для перевезення вуликів з бджолами на медозбір, оплачує обслуговування па сік на кочівлі. При цьому застосовується індивідуальна, а при наявності більше 200 сімей — і ланкова форма організації праці. При комбінованому способі організації праці пасічник про тягом року доглядає за закріпленими за ним сім'ями бджіл, і лише на період виконання невідкладних, сезонних робіт й ви ставлення вуликів із зимівників та постановку їх у приміщен ня, перевезення вуликів на медозбір і запилення, відкачування меду із стільників, перетоплення стільників на віск вони об'єд праці практикують у міжгосподарських бджолопідприємствах та на бджолокомплексах. При ланковій і бригадній формах організації праці витра ти на пасіку мінімальні, оскільки вивільняються молодші па січники, помічники бджолярів та працівників, які виконують невідкладні, сезонні роботи, при цьому пасічники допомага ють один одному. Внаслідок механізації пасічницьких робіт менша кількість працівників доглядає відповідно більшу кіль кість бджолосімей. Зокрема, використовують різні механізми для навантажувально-розвантажувальних робіт, очищення внутрішніх стінок корпусів та планок рамок механічними щіт ками, навощують рамки електронавощувачем тощо. Продуктивність праці пасічників підвищується при утри манні бджолиних сімей в багатокорпусних та двокорпусних 10-рамкових вуликах з двома магазинами. Корпуси обох систем вуликів для розширення гнізд готують завчасно: заповнюють почищеними та продезинфікованими стільниковими рамками й рамками з вощиною, медо-перговими стільниками; рамки з вощиною і стільниками підвозять до вуликів візками. У кінці медозбору стільники з медом з вуликів відбирають корпусами. Щоб у стільнику під медом не було розплоду, верхню надставку від решти одного — двох корпусів відгоро джують дротяною роздільною решіткою. Після заповнення стільників медом і запечатування їх восковими кришечками решітку замінюють горизонтальною діафрагмою з вмонтовани ми 2—3 видалювачами бджіл. За ніч бджоли переходять у кор пуси з маткою, а верхню надставку з медом знімають і від возять до майстерні для відкачування меду з стільників.На зимівлю гнізда бджіл скорочують цілими корпусами. Зокрема, з трьох — чотирьох залишають два, а решту зніма ють і перевозять до сховища стільників. Так само в двокор пусних вуликах знімають магазинні надставки, а потім вида ляють нижній корпус, залишаючи сім'ю в одному верхньому.
