Для контролю за станом медозбору
використовують контрольний вулик. Його встановлюють на підлогові або
майданчикові ваги, що повинні бути як на стаціонарній, так і на кочовій пасіці.
ПОКАЗНИКИ, зняті з контрольного вулика, допомагають
бджоляреві, по-перше, визначити початок головного узятку і його кінець,
по-друге, керуючись цими даними, бджоляр зможе вчасно виконувати різні роботи
на пасіці, не боячись викликати злодійство бджіл.
Контрольний
вулик ставлять на ваги відразу після весняної ревізії. Сім'я, за якою зніматимуть
показники, повинна добре облітатися, мати молоду матку й запас меду близько 10-15 кг. Вулик знімають із кілочків, на його місце ставлять
ваги, на них кладуть запасне дно, на нього — верхній корпус вулика, на цей корпус - нижній, зверху - дах
вулика. У такому вигляді вулик зважують, роблять запис у журналі, де окремо
записують зразкову вагу меду. Щодня уранці, до літання бджіл, перевіряють вагу.
Прибуток або збиток записують у журнал, можна у вигляді діаграми.
Показання
контрольного вулика - це постійна
"присутність" бджоляра всередині гнізда. Наприклад, щоденний збиток
напровесні вкаже на необхідність поповнити кормові запаси, або, навпаки,
збільшення ваги вимагатиме
поставити додатковий корпус.
Різкий збиток свідчитиме про велику втрату літних бджіл у негоду або про те, що
вийшов рій.
