Свого часу вважали, що трутні безкорисливі та ліниві.
Тому їх вирощування, по можливості, слід стримувати. Нагадаємо, що відкладання
маткою незапліднених яєць (трутневих) є біологічною необхідністю. При
відсутності такої можливості матка до 40% часу
витрачає на пошук трутневих комірок. Це суттєво знижує її яйценосність і
продуктивність сім'ї.
ПЛЕМІННА ЦІННІСТЬ трут нів великою мірою впливає на
якість нащадків. Крім того, нормальний вік та яйценосність мають лише ті
матки, яким під час шлюбного польоту вдалось заповнити своїспермате-ки 5-6 млн. сперміїв. Для цього матка парується з 6-11 трутнями. Це виключає появу маток, які дають 50% летальних яєць, які гинуть. Такі яйця появляються при
паруванні з близькоспорідненими трутнями. Останні мають однакову спадковість з
маткою. Ймовірність цього знижується при паруванні з декількома трутнями.
На якість
нащадків спадковість трутнів впливає більше, ніж спадковість маток. Підчас
польоту маток відбувається вибірковість парування з трутнями. Відомо, що в
сім'ї може бути багато трутнів, а спаровуються з маткою лише одиниці. Така
перевага дає можливість маткам спаровуватись з найсиль-
нішими та
життєздатнішими трутнями. Ось чому потрібно приділити належну увагу вирощуванню
великої кількості статево зрілих трутнів.
Вважають, що для батьківських
сімей бажано добирати племінні сім'ї з матками старше одного року. Нагадаємо,
що сім'ї, які вирощують племінних трутнів, називають батьківськими. Вони
охочіше відкладають трутневі яйця порівняно з молодими. На спеціалізованих
матковивідних пасіках сім'ї, в яких будуть виводитися трутні, потрібно
завчасно забезпечити перговими стільниками, а в середину їх гнізд з осені
поставити стільники з трутневими комірками, де їх буде до половини всієї
площі.
При появі
у бджіл інстинкту воскобудування краще давати коричневі стільники з вирізаним
у центрі овалом до 70% їх площі. Бджоли віддають
перевагу вільно
відбудованим
трутневим стільникам. Зауважимо, що з комірок трутневих стільників,
відбудованих на спеціально виготовленій трутневій вощині, виводяться практично
однотипні трутні.
Батьківські сім'ї виділяють з
числа найкращих чистопородних сімей. Наявність трутневого розплоду і трутнів у
сім'ї стримує вирощування та отримання нових трутнів. Тому після появи
трутневого розплоду в племінних батьківських сім'ях його відбирають і
передають у користувальні сім'ї пасіки на дорощування. У племінні сім'ї
підставляють новий стільник з трутневими комірками під яйцекладку. Таку замі-» ну проводять один раз на 7-10 днів. Так роблять, коли необхідно одержати нащадків
від декількох видатних сімей. На пасіках чистопородних бджіл як сімгі-виховательки
трутнів необхідно використовувати практично всі
сім'ї
пасіки за винятком материнських.
У другій
половині літа необхідно докласти чимало зусиль для запобігання вигнанню
трутнів з вуликів. Для цього потрібен підтримуючий медозбір або регулярна
штучна вуглеводно-білкова підгодівля. Крім того, надійним засобом для
запобігання вигнанню трутнів є відбір маток із сімей у тимчасові відводки або
завчасна концентрація трутнів у сім'ях-ви-ховательках. Безматочні сім'ї трутнів
не виганяють.
Строки
вирощування трутнів в основному залежить від стану сім'і. У сильних сім'ях
після зимівлі завжди є напоготові достатня кількість бджіл-годувальниць. Такі
сім'ї вирощують трутневий розплід у дуже ранні строки. В інших сім'ях
розпочинати виведення трутнів доцільно лише тоді, коли бджіл у вулику буде
більше, ніж їх виховується в розплоді. Тобто тоді, коли бджоли будуть гарно
покривати всі гніздові рамки. Зауважимо, що трутнів слід починати вирощувати
приблизно на два тижні раніше, ніж маток.
Трутні
здатні спаровуватися з маткою з 34-го дня, тобто з часу появи в стільниках
трутневих яєць. Тому рекомендується до виводу маток приступати з появою в
сім'ях печатного трутневого розплоду.
