КОРМОВІ МЕДОНОСНІ КУЛЬТУРИ. Еспарцет виколистий, посівний (Onobrychis viciaefolia Scop.) належить до кращих медоносів. У сільськогосподарському виробництві найбільш поширені виколистий, закавказький та піщаний еспарцет. Квітки зібрані в суцвіття — конічну кити цю. Окремі з них великі рожеві або червоні. Цвітіння починається в кінці травня і триває 25—ЗО днів. Медопродуктивність еспарцету посівного і піщаного—100— 120, а закавказького —до 400 кг/га посіву. Для бджільництва всі види еспарцету мають велике зна чення, оскільки він цвіте тоді, коли мало квітучих медоносів, а потреба бджіл у нектарі надто велика. Еспарцет виділяє нектар і в суху погоду. Крім нектару, бджоли з нього беруть коричнево-жовтий пилок. В окремі роки під час цвітіння бджо лина сім'я за день заготовляє 3—4 кг меду. Люцерна (Medicago L.)—однорічна або багаторічна ро слина з родини бобових. На території України поширена лю церна посівна і серповидна — важлива кормова і медоносна культура. Люцерна посівна (М. sativa L.) досягає висоти 30—150 см. Квітки зібрані в суцвіття-китиці. Цвіте в червні — липні про тягом 25—30 днів. Тичинкова трубка квітки люцерни перебу ває в напруженому стані, і коли бджола сідає на квітку, вона із силою випрямляється і притуляється до паруса, осипаючи комаху знизу пилком. Ця особливість люцерни називається трипінгом, що часто призводить до прищемлення ніжки або хоботка бджоли, тому бджоли здебільшого беруть нектар з боку квітки, внаслідок чого квітка не запилюється. Масове розкривання квіток відбувається від 9-ї до 11-ї години, а після 15-ї вони зовсім не розкриваються. У суцвітті одночасно може цвісти до восьми квіток. їх бджоли відвідують задовільно (8—10 шт. на 10 м2). Медопродуктивність люцерни понад 100 кг/га посіву, а в окремих районах України вона становить 150 кг/га посіву. Для бджільництва важливе значення мають насінні посі ви люцерни. Врожай насіння 2—3, на кращих ділянках 5 ц і більше з 1 га. Найбільш поширені на Україні районовані сорти: Весело-подолянська 11, Зайкевича, Надежда, Херсонська 1, 7, 9 та Чернігівська. Люцерна серповидна (М. falcata L.) —багаторічна рослина, заввишки 40—80 см. Квітки золотисто-жовті, зібрані у корот ку багатоквіткову китицю головчастої форми. Цвіте з червня по вересень. До першого укосу цвіте 25, до другого— 10 днів. Медопродуктивність до першого укосу залежно від сорту змі нюється від 235 до 450 кг, а при другому укосі становить 130—165 кг/га посіву. Для бджіл доступніший нектар квіток жовтої люцерни, ніж синьої. Вона дає бджолам нектар, пилок і є доброю медоносною культурою. У посівах жовта люцерна розвивається повільніше, ніж синя, відростає після випасання і скошування також повіль ніше. Висівають її весною разом з покривною культурою з розрахунку 12 кг насіння на 1 га. У дикому стані росте на луках, узліссях, по чагарниках, у світлих лісах.Конюшина (Trifolium L.) — багаторічна або однорічна рос лина з родини бобових. У природних умовах на території на шої країни зареєстровано близько 70 видів конюшини, в тому числі на Україні — близько 40. Всі види конюшини добрі ме доноси. Конюшина червона, або лучна (T. pratense L.) — багаторіч на рослина, заввишки 20—60 см. Квітки червоні, рожеві або лілуваті, зібрані у головчасті суцвіття. Цвіте з травня по ве: ресень, запилюється джмелями та бджолами. Медопродуктив-ність 1 га посіву 50—60 кг. Квітки червоної конюшини краще відвідують сірі гірські кавказькі бджоли та їх помісі. У місцевих бджіл хоботок ко роткий і не досягає дна квітки, тому вони неохоче працюють на квітках конюшини червоної і, якщо поряд є інші медоно си, переключаються на них. За один облік на 10 мг насінної ділянки конюшини нараховують 8—10 бджіл. Бджоли з квіток конюшини збирають менше нектару і більше пилку. Але з насінних ділянок у другій половині лип ня та серпні одержують товарний мед. Урожайність насіння близько 3 ц/га. Конюшина біла, повзуча (T. repens L.) — багаторічна рос лина, заввишки 10—35 см. Квітки — білі або біло-рожеві, зі брані в кулясті головки, що сидять на довгих квітконосах. Цвіте з травня по вересень, протягом 35—40 днів. Одна з кращих медоносних рослин — медопродуктивність її близько 120 кг/га. Мед з конюшини білої світлий, ароматний. Бджоли збирають з неї легкодоступний нектар і пилок одночасно. Конюшина гібридна, шведська (T. hybridum L.) — багато річна рослина, заввишки ЗО—80 см. Суцвіття нагадують го ловки кулястої форми. Квітки дрібні, рожеві або рожево-білі її добре відвідують бджоли. Цей вид конюшин є одним з кращих медоносів. Запилюється перехресно бджолами. По сіви її мають велике значення для пасіки. Цвіте з червня по вересень протягом 35—40 днів. Медопродуктивність 1 га по сіву становить 145 кг. Становлячи велику цінність для бджіл, конюшина гібрид на є також доброю кормовою рослиною. В природних умовах невелика кількість її росте на вогких луках, по краях боліт, у балках, по берегах річок. Буркун білий (Melilotus albus Desr.) — дворічна або одно річна рослина з родини бобових. Зацвітає в середині червня і цвіте близько 40 днів, у південних районах України на 10— 12 днів раніше, ніж у північних. Буркун є добрим медоносом. Нектаропродуктивність з 1 га посіву 300 кг і більше. Одно річний буркун зацвітає на місяць пізніше дворічного (на прикінці липня) і цвіте близько 60 днів. Квітки білі, пониклі, зібрані по 40—100 у вузькі не дуже густі китиці. Однорічний буркун виділяє багато нектару, і бджоли можуть зібрати з 1 га посіву його до 200 кг. Цінна кормова культура. Вика волохата, або озима (Vicia villosa Roth.) —цінна кор мова і медоносна рослина, заввишки 40—80 см. Квітки сині або червоно-фіолетові, зібрані в багатоквіткові китиці. Цвіте від середини червня до середини липня, 29—31 день. Цвітіння однієї квітки триває 2 дні. Запас цукру в нектарі від 140 до 200 кг/га посіву. Квітки вики волохатої добре відвідують бджоли, які беруть з неї нектар і пилок. Краще використо вують нектар з вики сірі гірські кавказькі бджоли. Вирощують цю культуру переважно в сумішці з житом. Лядвенець рогатий (Lotus corniculatus L.)—багаторічна трав'яниста рослина з родини бобових, заввишки до 70 см. Квітки золотисто-жовті, зібрані по 3—8 шт. у головчасті зон тики. Цвіте з половини , травня до вересня. Медопродуктив-ність у перший рік життя становить 35, на другий — 75 кг/га посіву. Нектар виділяється нектарниками, розміщеними кільцем біля основи зав'язі. Квітки лядвенця приваблюють бджіл. Це добра кормова і медоносна рослина. Сіють лядвенець рогатий весною або восени у чистому вигляді і в сумішках. Редька олійна (Raphanus sativus var. oleifera Matzg.) — одно річна скоростигла холодостійка кормова і медоносна культу ра з родини хрестоцвітих, заввишки 100—120 см. Квітки білі, синюваті або рожеві, зібрані в рідкі китицеподібні суцвіття на верхівках стебел. Цвітіння настає через ЗО—35 днів після появи сходів і триває 22—25 днів. Редька виділяє на 100 кві ток 10,3—12,5 мг цукру в нектарі. Бджоли добре відвідують квітки, збираючи з них нектар і пилок. За одне спостережен ня на 10 м2 налічують 9—12 бджіл. Медопродуктивність при широкорядному способі посіву 35—55 кг/га. Редька олійна вимоглива до вологи, сіють її одночасно з ярими зерновими широкорядним способом з міжряддями 45 см. Запилюють цю культуру в основному бджоли. Перко PVH — гібрид від схрещування тетраплоїдного ози мого ріпака з тетраплоїдного китайською капустою. Це однорічна типова озима культура з родини хрестоцві тих. При висіві в серпні утворює добре розвинену стрижневу малорозгалужену кореневу систему і прикореневу розетку листя. Яровизація рослин відбувається при зниженій темпе ратурі восени. Рано навесні відростають розгалужені стебла заввишки 100 см і більше. Квітки подібні до квіток ріпака, жовтого кольору, їх добре відвідують бджоли. Перко, посія ний у серпні, зацвітає на початку травня, цвітіння триває 22—25 днів. Бджоли збирають з нього нектар і жовтуватий пилок. Медопродуктивність 50—60 кг/га. Високі і кормові яко сті цієї культури. На насіння перко PVH висівають широкорядним способом з міжряддям 45 см, витрачаючи по 8—12 кг насіння на 1 га, глибина загортання 2 см. Сильфія пронизанолиста (Silphium perforatum L.) — бага торічна трав'яниста рослина з родини складноцвітих. У пер ший рік життя утворює розетку листків, у наступні роки ви ростають чотиригранні прямостоячі стебла заввишки до 3 м. Квітки золотисто-жовті, зібрані у невеликі кошики, які утворюють волотеподібне суцвіття. Цвітіння настає в кінці липня і триває 65—70 днів. Бджоли збирають з неї нектар і пилок. Медопродуктивність 120 кг/га посіву. На кожному стеблі утворюється 20—40, а іноді й більше кошиків. Використовують сильфію на зелений корм, силос і як піз ній медонос. Серадела посівна (Ornithopus sativus Brot.) — кормова ї ме доносна однорічна рослина з родини бобових, яку вирощують на бідних піщаних грунтах. Стебло заввишки 50 см, дуже розгалужене, добре облистнене. Квітки дрібні, рожеві, зібрані в зонтикоподібні суцвіття. Зацвітає через 40—45 днів після висіву і цвіте до приморозків. Серадела — пізній медонос, з якого бджоли мають тривалий підтримуючий збір нектару. Медопродуктивність близько 25 кг/га посіву. Козлятник східний, галега (Galega orientalis Lam.) — бага торічна кормова і медоносна культура з родини бобових. Стеб ло пряме, розгалужене, заввишки 80—140 см. Росте на одно му місці 6—10 років і більше. Суцвіття у вигляді китиці, довге, нещільне, багатоквіткове — 20—50 квіток. Квітки ясно-голубі або блідо-фіолетові, зрідка білі. Цвіте в кінці травня — на початку червня, 22—30 днів. Середня медопродуктивність 25—30 кг/га посіву.
