У бджільництві ведуть виробничо-контрольний і бухгалтер ський облік. Основним документом виробничо-контрольного обліку є пасічницький журнал, який ведуть за затвердженим ЦСУ СРСР зразком. Відпускає господарствам пасічні журна ли система «Укрзооветпостачу». В журналі на кожну бджолину сім'ю заведено картку, де зверху проставляють: номер сім'ї (при заміні матки номер буде змінюватись), потім зазнача ють породу, зимостійкість та продуктивність її за попередній рік. Заносять дані головної весняної ревізії, перевірки підго товленості сім'ї до головного медозбору, післявзяткової осін ньої ревізії й формування гнізд на зимовий період. Зазначають також всі роботи, проведені пасічником у гнізді бджолиної сім'ї протягом пасічницького сезону. При цьому враховують, стільки стільникових рамок видалено з гнізда при весняній ревізії пасіки, скільки і коли поставлено стільників при роз ширенні гнізд, підставлено рамок з вощиною на відбудову, відібрано рамок з розплодом, з медом, його масу та ін. В кінці пасічницького сезону підраховують, якої макси мальної сига дОсятл^ сім'я, скільки ?в кг) зТ0рзла млгду-, ігерги, виділила воску, відбудувала стільників та дала іншої про дукції. Перевірку стану бджолиних сімей проводять весною (вес няна ревізія), влітку перед головним медозбором за станом переважно на 1 липня, після закінчення головного медозбору і восени (осіння ревізія). Перевірку та ревізії оформляють актом, до якого додають відомість стану сімей. На підставі даних весняної і осінньої ревізії пасіки скла дають восковий баланс, за допомогою якого визначають забез печеність бджолиних сімей стільниками і воском весною й восени, вихід валового, топленого, наявність товарного воску. Для своєчасного виконання пасічних робіт бджолярі ве дуть щоденник невідкладних робіт. В ньому записують, в який наступний день і що треба зробити в гніздах бджолиних сі мей і взагалі на пасіці. Ведення такого щоденника особливо необхідно при виведенні бджолиних маток, оскільки заздале гідь треба точно знати, в який день відібрати із сімей стіль ники з дводенними личинками, щоб дати їх у сім'ю-вихова тельку для закладання на них маточників, в які дні пе ремістити маточники в маточні кліточки, випустити маток з кліточок тощо. На пасіках щоденно враховують зміну маси контрольного вулика, щоб знати силу медозбору, відмічають, які медоноси починають цвісти, цвітуть і відцвітають. Записують стан по годи: температуру, напрямок і силу вітру, опади та їх кількість. На пасіці ведуть журнал обліку інвентаря і матеріалів, в якому по накладних бухгалтерії записують, який інвентар на дійшов на пасіку, його вартість, дату, номер накладної. Спи сання проводять на підставі актів, складених комісіями після вибуття інвентаря та вуликів за непридатністю. На бухгалтерському обліку перебувають основні засоби виробництва: зимівник, пасічницький будинок з майстернею, сховищем стільників і весь пасічницький інвентар вартістю понад 100 крб.; кочові будки, медогонки на 10—50 рамок, а також оборотні засоби: бджолині сім'ї, вулики, малоцінний дрібний пасічницький інвентар, вощина, цукор тощо. Балансова вартість бджолиної сім'ї складається із собі вартості її складових частин: бджіл, матки, наявного на дане число мед/, залишеного у вулику на корм бджолам, наявного воску в стільниках. Одержаний приріст бджолиних сімей бухгалтерія оприбут ковує через місяць після того, як вони сформовані. Відкачаний мед із стільників пасічник здає в комору господарства по на кладній, яку передає в бухгалтерію, де його оприбутковують. Згідно вказівок ЦСУ СРСР, відкачаний з стільників мед є товарною продукцією пасіки незалежно від того, скільки його залишилось у вуликах. Залишений на зимівлю мед як корм для бджіл бухгалтерія оприбутковує за актом і відомістю післявзяткової ревізії пасіки. Цей мед списують як витрати на пасіку із міру його споживання бджолами, щомісяця, або тУаз в квартал.На відміну від товарного меду на товарний віск встанов лено інший порядок обліку. На кожну бджолину сім'ю у ву ликах-лежаках залишають 2,5 кг воску у вигляді стільників, вощини і топленого, а в багатокорпусних і двокорпусних — З кг. Решта воску є товарною продукцією і може бути реа лізована. Бухгалтерія господарства оприбутковує віск, витоплений із вибракуваних стільників, медової печатки, з стільників вос кобудівельних рамок і зданий по накладній в комору госпо дарства. Також по накладних оприбутковують квітковий пилок, ві дібраний у бджіл у вигляді обніжок і висушений або закон сервований для зберігання, зібраний прополіс, відібрану у бджіл бджолину отруту, маточне молочко, бджолопакети та виведені бджолині матки на реалізацію. Собівартість продукції бджільництва бухгалтерія визначає залежно від його виробничого напряму: запилювального, за пилювально-медового, розплідницького й комплексного. При запилювальному напрямі сума витрат відноситься на собівартість врожаю запилених культур: огірків у теплицях і парниках та ін. за мінусом одержаної продукції пасіки: меду, воску тощо. Запилювально-медовий — спочатку відносять частину ви трат з бджільництва на рослинництво в межах 20—40 %, а на плодоягідні культури, насінники червоної конюшини і лю церни— 40—60 %. Решту суми затрат відносять на виробле ну продукцію бджільництва: мед, віск, нові бджолині сім'ї, бджолопакети. бджоломатки реалізовані, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс. Зазначену різнорідну продукцію переводять в однорідну — умовний мед — по діючих затвердже них коефіцієнтах (див. сторінку 212). Загальну суму витрат ділять на всю кількість умовного меду і одержують вартість одиниці (1 кг, 1 ц) умовного меду. Перемноживши вартість одиниці умовного меду на кількість умовних одиниць кожного виду одержаної продукції (воску, сімей бджіл, пакетів, маток та ін.) одержують їх вартість, а поділивши на вихід продукції в натурі, одержують її собівартість. Медовий — вся сума витрат відноситься на одержану про дукцію, переведену в умовний мед. Розплідницький — витрати відносяться на одержану про дукцію: бджолині матки, бджолині сім'ї, бджолопакети. Для цього їх спочатку переводять в умовний мед. Комплексний — витрати розподіляють на запилені сільсько господарські культури і одержану продукцію бджільництва, переведену в умовний мед. Половину вартості купленого вулика та пасічницького інвентаря вартістю близько 100 крб. бухгал терія списує в рік його придбання, а решту суми — при списан ні за непридатністю в наступні роки. На бджолині сім'ї амортизації не нараховують. На випадок нестачі сімей суму відшкодовують за рахунок матеріально Зідповід'альних осіб, або інших осіб, визначених судо"м {при отруєнні бджіл пестицидами). Коли ж винних не виявлено, то суму списують на збитки господарства. Якщо втрати зумовлено стихійним лихом, то суму збитків відшкодовує Держстрах СРСР. Для компенсації можливих втрат пасіку застраховують і щорічно сплачують відповідні внески.
