На Україні основна кількість бджолиних сімей сконцентрована в зонах інтенсив¬ного землеробства, де бджільництво в основному має медово-запилювальний характер. Звичайно, вихід товарного меду не високий і не може забезпечити рентабельність ведення галузі.Проте більшість пасік перебуває в добрих умовах для ран нього нарощування бджіл, яких використовують на запиленні плодових культур. Потім до запилення насінників бобових трав і технічних культур настає безмедозбірний період, під час якого бджолині сім'ї приходять в ройовий стан, що неба жано. Тому після запилення плодових культур із сімей, що досягли сили не менше 10 вуличок і в гніздах яких є не менше 8 рамок розплоду, можна відібрати по 1,3—1,5 кг бджіл і використати їх для розширення пасік у республіці чи відпра вити на медозбір або запилення в північні райони, де існує своєрідна медоносна цілина. Бджіл в пакети відбирають за 10—12 днів до зацвітання білої акації чи іншого медоноса залежно від розташування пасіки. Після відбирання бджіл у пакет з плідною маткою сім'я виводить собі молоду матку. Створюється начебто ро йова ситуація, коли стара матка вилітає з роєм, а в сім'ї зни кає відкритий розплід, на який бджоли витрачають чимало корму. Отже, у період медозбору у сім'ї не буде зовсім личи нок, яких потрібно вигодовувати. Крім того, сім'я за цей пе ріод поповниться бджолами, що вийдуть з печатного розплоду, і зможе ефективно використати медозбір. Досвід виробництва безстільникових пакетів у Закарпатті свідчить, що вихід товарного меду на пасіках, які спеціалі зуються на виробництві пакетів, не зменшився, а навіть збіль шився. Так, по групі господарств, які займаються виробни цтвом пакетних бджіл, за 1975—1977 рр. вихід товарного меду становив 15 кг на сім'ю, або підвищився на 5 кг порівняно з 1972—1974 рр. Крім того, від кожної сім'ї, що дала пакет, одержано 10 кг умовного меду в вигляді вартості пакетних бджіл. Особливо сприятливі умови для нарощування бджіл у весняний період в південних і західних областях України. Тут весною цвітуть різноманітні дикоростучі медоноси, а також плодові культури, які дають бджолам нектар і пилок. На пасіках, де бджолиних сімей менше тисячі, виробництво, транспортування і реалізацію пакетів доцільно проводити че рез обласні контори бджільництва. Пасічницькі об'єднання і господарства, у яких понад тисячу бджолиних сімей, органі зацією, виробництвом і реалізацією пакетів можуть займатись самостійно. Завчасно спеціалісти підшукують замовників, організову ють виготовлення ящиків-пакетів, рейок для збивання пакетів у батареї, готують банки-годівниці з цукровим сиропом, укла дають договори з господарствами і пасічниками-любителями на постачання пакетів, складають графік на їх відправлення, викликають представників замовника, з якими проводять ін структаж по транспортуванню і переселенню пакетних бджіл у вулики. Пакетні бджоли важливо мати для організації нових пасік, поповнення зимового відходу, підсилення слабких сімей і за пилення ентомофільних культур. У перспективі їх використовуватимуть для збільшення виробництва меду в районах, багатих дикоростучими медоносами. Так, господарства північних районів можуть закуповувати пакетних бджіл у господарствах півдня, нарощувати до ме дозбору сильні сім'ї, потім відкачувати весь мед, а бджіл за курювати. Господарства південних районів можуть самі завозити па кетних бджіл у північні райони, рикористовувати їх на медо зборі, а потім закурювати або на договірних умовах постав ляти пакети бджіл північним господарствам, а доход ділити пропорціонально витратам. Великий досвід використання пакетних бджіл карпатської породи нагромаджено в Новосибірській конторі бджільництва. Так, у 1977 р. від 1895 пакетних сімей тут одержали по 23,4 кг меду. Рекордний медозбір зареєстровано в радгоспі «Заводський» Новосибірського району — 68 кг меду від кож ної із 85 пакетних сімей.
