Плани складають на перспективу в 10—20 років, на 5 ро ків і на господарський рік. У перспективних планах врахову ють розвиток інших галузей господарства, з якими пов'язане бджільництво, зокрема з плодівництвом, овочівництвом (в то му числі закритого грунту), вирощуванням зерна гречки, со няшнику, насіння багаторічних бобових трав (червона коню шина, люцерна, еспарцет) та інших культур. За нормами бджолиних сімей, необхідних для запилення провідних ентомофільних культур у даному господарстві, ви значають потребу в них. Так, при вирощуванні саду на площі 1000 га виділяють той вид плодових дерев, для запилення якого потрібно найбільше сімей бджіл: яблуні, абрикос. По цьому виду розраховують необхідну їх кількість. Якщо бджоли запилять провідну культуру, їх буде достатньо для запилення й інших культур у господарстві. Крім того, врахо вують ділянки саду, де плодові культури вступили у стадію плодоношення і ті ділянки, де дерева ще молоді, для яких бжоли на першому етапі їх росту не будуть потрібні для запи лення. З роками потреба в бджолиних сім'ях для запилення саду буде зростати, що і зазначають у перспективному плані розвитку бджільництва в даному господарстві. В цьому ж плані передбачають ріст продуктивності бджільництва, поліп шення кормової бази, придбання по роках вуликів, пасічни цького інвентаря й обладнання та будівництва пасічних бу дівель. У п'ятирічних планах розробляють планові завдання по роках: кількість бджолиних сімей, збільшення пасік за раху нок формування в господарстві нових сімей або їх купівлі, стільникових бджолопакетів, продуктивність пасіки за вироб ництвом меду, воску та інших видів продукції. При цьому враховують продуктивність пасіки в середньому за три спри ятливі роки з останніх п'яти, перспективи поліпшення кормо вої бази та її використання кочівлями. Виробничо-фінансовий план, його складають на кожний рік. При складанні цього плану на наступний рік користу ються діючими державними закупівельними цінами на продук цію бджільництва (за 1 кг).
