ДОВІДНИК ПАСІЧНИКА
Приветствую Вас Гость | RSS
Меню сайта
Форма входа
ПОРОДИ БДЖІЛ ДЛЯ ПАКЕТІВ.
Успіх розвитку пакетного бджіль ництва визначається насамперед правильним підбором породи і наступними строками завезення пакетів, кількістю в них бджіл, їх якістю та медозбірними умовами.
Для пакетного бджільництва важливо підібрати таку по роду, яка має високу плодючість маток, добру продуктивність і зимостійкість сімей у районах виробництва і використання.
В нашій країні основну кількість пакетних сімей виробля ють в південних районах Росії і на Україні. В південних ра йонах Росії розводять сірих гірських кавказьких бджіл, які дещо метизовані жовтими кубанськими. На пасіках України основна кількість пакетів виробляється з карпатськими бджо лами та помісними між кавказькими та місцевими.
У результаті численних дослідів щодо використання пакет них сімей кавказьких бджіл установлено, що їх матки в пер ші три тижні розвитку відкладають дещо більше 400 яєць за добу. При цьому пакетні сім'ї не можуть набрати достатню силу для ефективного використання медозбору. Тому їх до цільно підсилювати від перезимувалих сімей. Отже, пакетні і перезимувалі сім'ї потрібно утримувати на одній пасіці, хоча при цьому помітний негативний або позитивний вплив завезе них бджіл на місцевих. Низька плодючість кавказьких маток призводить до того, що в районах виробництва пакетів необ хідно утримувати товарні відводки. їх формують в кінці літа і лишають на зиму. Практично на зиму залишають сім'ї се редньої сили, яких весною продають. Собівартість таких па кетів висока і тому господарства не зацікавлені в їх вироб ництві.
Використання кавказьких бджіл у пакетній справі повинно поєднуватись із селекцією на підвищення зимостійкості сімей і плодючості маток.
Таким чином, виробництво кавказьких пакетних бджіл до цільне там, де їх використовуватимуть на медозборі ізольовано від місцевих бджіл, а також на запиленні насінників багаторічних бобових трав. Після медозбору Тх закурюють або ви користовують для запилення культур закритого грунту чи одержання біологічно активних продуктів бджільництва.
Розвитку пакетного бджільництва на Україні передували масові виробничі досліди, проведені кафедрою бджільництва Московської сільськогосподарської академії ім. К. А. Тіміря-зєва щодо випробування відселекціонованих ліній карпатських бджіл для виробництва пакетів.
Матки карпатської породи в ранньовесняний період від кладають до 1000 яєць за добу. Така плодючість зберігається в перші три тижні розвитку сімей у північних районах. Вони економно витрачають корми взимку і менше, ніж інші бджо ли вітчизняних порід, уражуються нозематозом.
Такі цінні властивості карпатських бджіл, як висока пло дючість маток, висока зимостійкість в умовах тривалої зимів лі, виняткова миролюбність і мала рійливість сприяють широ кому використанню бджіл цієї породи в пакетній справі.
У господарствах Тюменської області продуктивність без-стільникових пакетних сімей карпатських бджіл у три рази вища, ніж стільникових пакетних сімей кавказьких бджіл.
Така різниця за продуктивністю між кавказькими і кар патськими сім'ями бджіл зумовлена біологічним пристосуван ням карпатських і кавказьких бджіл до різних типів медо збору. Так, карпатські бджоли формувались в умовах силь ного короткого монофлорного медозбору, а кавказькі — слаб кого поліфлорного, що триває майже весь пасічницький сезон.
Завдяки високій плодючості маток карпатських сімей при виробництві їх пакетів відпадає необхідність утримувати то варні відводки, що значно знижує собівартість виробництва пакетів. А в районах використання пакетів з цими бджолами немає потреби підсилювати пакетні сім'ї розплодом від сімей, що перезимували.
Враховуючи господарсько корисні ознаки кавказьких і кар патських бджіл, чимало бджолорозплідницьких господарств перейшли на виробництво пакетів карпатських бджіл.
Конструкції ящиків-пакетів. У нашій країні для переси лання бджіл застосовують стільникові і безстільникові пакети.. Стільникові являють собою фанерні або картонні ящики 4- і 6-рамкові (рис. 4). В нижній частині однієї з торцевих сті нок ящика знаходиться льоток, а другої — вентиляційний от вір. Вентиляційний отвір влаштовують і у верхній частині другої торцевої стінки. Отвори нагадують щілини такої ши рини, щоб не виходили бджоли, або мають вигляд вікон роз міром 220X75 мм, окантованих металевою сіткою. Зовні для запобігання потраплянню в пакет прямих сонячних променів на відстані 15 мм від вентиляційних вікон прибивають фанерні штори. Для фіксації рамок в пакетах влаштовані дерев'яні брусочки із заглибинами для плечиків рамок. Від верхнього бруска рамок до кришки пакета відстань 90 мм і від нижнього до дна 40 мм. Цей простір необхідний для вільного руху бджіл по рамках з розплодом з метою регулювання температури.

4. Стільниковий яшик-пакет А — внутрішній 1 зовнішній вигляд: / — бокова стінка, 2 — торцева стінка, 3 — дно, 4 — кришка, 5—штора, і — льоток, 7 — верхня гребінка, 8 — нижня гребінка, 9 — вентиляційна решітка;
Б — поздовжній переріз; В — поперечний переріз шестирамкового пакета

Безстільникозий ящик-пакет виготовляють з дощок товщи ною 10 мм, дерев'яних рейок та металевої сітки з комірками 2X2 мм (рис. 5). Бокові, верхня і нижня стінки дерев'яні, задня фанерна й передня з металевої сітки. Для розміщення бджіл і годівниці зроблені опірні планки, які прикріплюють до бокових стінок. У верхній стінці ящика знаходяться круглий отвір для банки-годівниці і квадратний для кліточки Титова з маткою. Обидва закриваються однією фанерною кришкою. В комплект безстільникового ящика-пакета входять кліточка Титова або пересильна кліточка, годівниця — евро-банка, кришка металева для закривання банки-годівниці, рейка для збивання пакетів у батареї, цвяхи будівельні 1,6X25 мм— 

5. Безстільниковий ящик-пакет
А — внутрішній вигляд та
із сітчастого боку: / — каркас. 2 — задня стін ка, З— передня стінка, 4 — опорна планка, 5 — планки для закріплення сітки. 6 — кришка, 7 — кліточка для матки, 8 — банка-годівниця, 9 — отвір для кліточки з маткою, 10 — отвір для го дівниці;
Б — вигляд зверху

Формування паке тів — процес, до якого пасічники готуються заздалегідь. На зиму залишають сильні сім'ї а весною впроваджу ють заходи для інтен сивного їх розвитку За 6—8 днів до почат
ку формування почина ють виведення маток з тим, щоб після формування пакетів сі м'ям можна було дати маточники. Якщо у сім'ї після форму вання пакетів дають плідних маток, то до їх виведення при
ступають за 20—25 днів. Це скорочує період відсутності матки в сім'ї. Пакетні сім'ї можна формувати із своїми і підсадже ними матками. В першому випадку стару матку відбирають в пакет разом з бджолами, а сім'ї дають молоду плідну матку або зрілий маточник, у другому—бджолам, відібраним у па кет, дають чужу плідну матку, а в сім'ї, з якої сформували пакет, залишається своя матка.
За один — два дні перед формуванням пакетів у визначених для цього сім'ях відшукують маток і поміщають в кліточки, що сприяє прискоренню заселення пакетів. До дня формуван ня пакетів готують відтарені ящики-пакети; кліточки для ма ток, очищені від технічного масла кип'ятінням їх у воді з на ступним висушуванням, бо масло може спричинити загибель маток; годівниці з цукровим сиропом і влаштованими кормо вими отворами; лійки для заселення бджіл у пакети; рейки і цвяхи для збивання пакетів у батареї і повсякденний пасіч
ницький інвентар.
Формувати пакети краще втрьох. Два досвідчених пасічни ки відшукують маток і заселяють пакети, а третій виконує допоміжні роботи, зокрема розносить ящики-пакети до вули ків, з яких відбиратимуть бджіл для пакетних сімей, підносить і вставляє лійку в ящик-пакет, зважує пакети з бджолами, ставить у них годівниці, а також упаковує пакети. Здебіль

6. Безстільникові пакети, збиті в батареї
шого ці роботи виконує представник замовника, який повинен бути присутнім при формуванні пакетів.
У сім'ї стільникового пакета повинно бути 1,2—1,5 кг бджіл, плідна матка, 4—6 стільників світло-коричневих і коричневих, в тому числі 2—3 з розплодом, а також не менше 3—4 кг ме ду. Розплід у пакет відбирають лише печатний. При заселенні стільникового пакета користуються вагами вантажопідйомніс тю до 15 кг і спеціальною лійкою з бляхи або шліфованої фа нери. Спочатку в пакет ставлять рамки з розплодом, медом і пергою. Рамки з розплодом поміщають в центрі пакета, а з медом і пергою — по боках. Обидва кінці всіх рамок закріп люють зверху спеціальними планками, потім вставляють лій ку і зважують пакет. Через лійку струшують необхідну кіль кість бджіл. Сформований пакет відносять в тінь, де і зберіга ють до відправки.
На кришці кожного пакета, підготовленого до відправлен ня, наклеюють етикетку з написом: «Верх! Осторожно! Жи вые пчелы! На солнце не держать!»
Краще пересилати бджіл у безстільникових пакетах, бо їх маса з бджолами і кормом у три рази менша, ніж стільнико вих. Це дає змогу за один рейс перевозити літаком в три рази більше безстільникових пакетів, ніж стільникових.
У безстільниковому пакеті сім'я повинна мати 1,3 кг бджіл і плідну матку. У цей пакет спочатку поміщають матку в клі точці Титова або в пересильній. При формуванні пакетів з чужими матками їх бажано поміщати лише в пересильні клі точки, заґратовані стрічкою з металевої сітки, яка має отвори 3X3 мм (стрічка на 5—6 см довша кліточки). Вільним кінцем стрічки закріпляють кліточку в спеціальному отворі верхньої частини пакета. В кормовій частині кормового відділу зроб лено отвір діаметром 5—7 мм, який заповнюють канді і закривають пластинкою. Перед заселенням в отвір пакета встав ляють лійку, потім у неї струшують бджіл з 6—8 рамок, зва жують і масу струшених бджіл записують на кришці пакета. Після цього лійку виймають і ставлять годівницю. Годівниця ми бджіл безстільникового пакета є скляні евро-банки місткістю 500 і 1000 см3, які заповнюють 65—68 %-ним цукровим сиропом і закривають металевими кришками. В останніх по центру проколюють два отвори діаметром 0,8 мм на відстані 15—20 мм. Перед поміщанням в пакет годівницю переверта ють кормовими отворами донизу і переконуються в надход женні сиропу.
Сформовані пакети збивають в батареї по 4 шт. (рис. 6) і ставлять заґратованим боком один до одного на віддалі 10—15 см. Між парами залишають простір 3—5 см. Рейки, якими збивають пакети в батареї, мають виступ на 3—5 см за задні стінки крайніх пакетів для запобігання їх зсуванню.
При відправленні пакетів без супроводжуючого на кожну батарею наклеюють етикетку розміром 15X20 см з написом: «Верх! Осторожно! Живые пчелы! На солнце не держать!» Підготовлені до відправки пакети зберігають в прохолодному місці при температурі 14—20 °С.
Перевезення пакетів. Від пасіки до аеропорту, залізниці чи поштового відділення пакети з бджолами перевозять авто мобілями, обладнаними тентом з доброю вентиляцією. Перед завантаженням кузов автомобіля очищають і миють. Перево зять пакети уранці, увечері або вночі, коли бджоли найспокій-ніші. Найкраще перевозити бджіл на великі відстані авіа транспортом.
При підвезенні пакетів з бджолами до аеропорту в теплі сонячні' дні зупинки і стоянки автомобілів влаштовують в ті ні, причому не тривалі. В аеропортах пакети з бджолами до завантаження в літак зберігають в складі. Службу перевезень повідомляють заздалегідь про відправлення пакетів подачею заявки на ім'я старшого диспетчера.
В літаку батареї пакетів установлюють так, щоб отвори годівниць були спрямовані вгору. Це запобігає витіканню си ропу під час зльоту і посадки літака. Бджоли протягом польо ту живляться кормом, який знаходиться в їх зобиках. На міс ці призначення пакети ставлять так, щоб отвори годівниць були спрямовані вниз.
При перевезенні бджіл залізничним транспортом батареї пакетів у вагонах розміщують по його довжині в чотири ряди по чотири яруси. Таке розміщення забезпечує вільний доступ до кожного пакета. Стільникові пакети у вагонах закріплюють рейками. Кожний вагон з бджолами супроводжує пасічник, який повинен мати необхідний інвентар і воду для напування бджіл. Супроводжувач стежить за вентиляцією вагона.
Якщо бджоли в пакетах неспокійні, їм у пакети вприску ють воду, під дією якої вони швидко збираються в ройове гроно.
Використання пакетних бджіл. До одержання пакетних бджіл готуються з літа попереднього року. Вибирають місце під пасіку, заготовляють на кожну пакетну сім'ю 6—10 стіль никових рамок, в тому числі, з пергою, і стільки ж з медом, 0,94 кг штучної, вощини та 12 рамок для їх навощування, 3 кг цукру для підгодівлі бджіл у безмедозбірний період і одну

akadem8.at.ua
monster


Поиск
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0