ПРОПОЛІС. Прополіс являє собою суміш різних речовин, серед яких переважають зібрані з бруньок, стебел і листків рослин смоли та бальзами. У вулику до них домішуються віск, квітковий пилок або бальзамисті оболонки пилкових зерен, а також ви ділення верхньощелепних залоз. При добуванні з гнізда в прополіс потрапляють часточки деревини, утеплювальних ма теріалів, тіла бджіл. Прополіс бджоли використовують як будівельний матеріал для полірування воскових комірок, склеювання рамок, корпусів, замазування щілин, звуження льоткових отворів, просмолювання внутрішньої поверхні вулика тощо. Завдяки специфічній дії його на мікроорганізми під тримується належний санітарний стан гнізда. Хімічний склад прополісу залежить від якості принесених бджолами речовин, місця відкладання у вулику, техніки зби рання. В ньому виявлено рослинні смоли (55%); бальзами, які містять дубильні речовини (8%); ефірні масла (8%); ароматичні альдегіди та фенолокислоти; віск (22 %); квітко вий пилок (5—11 %); механічні домішки; зольні елементи; вітаміни (Чудаков В. Г., 1979). Обов'язковими складовими прополісу є флавоноїди (їх виявлено 19) і специфічні виді лення верхньощелепних залоз бджіл. За органолептичними ознаками та властивостями його лег ко відрізнити від воску та інших речовин. Колір буває ко ричневий, бурий, зелений, сірий з різноманітними відтінками. Запах стійкий, не втрачається протягом кількох років, специ фічний, нагадує прянощі. Смак гіркуватий, терпкий. Залежно від температури прополіс змінює свою консистенцію. При температурі нижчій 15 °С він твердий і крихкий; при підігрі ванні понад ЗО °С стає м'яким, пластичним, 60—70 С — роз плющується, від 80 до 104 °С — топиться. Густина більша, ніж води (1,11 —1,27 г/см3). Залежно від призначення розчинни ками можуть бути етиловий і метиловий спирт, бензин, ски пидар, ефір, ацетон. Екстрагується в рослинних і тваринних жирах (при температурі 80—100 °С) і деяких рідинах. Прополіс має сильну антимікробну, знеболювальну і сти мулюючу дію, сприяє загоюванню ран. Розширюється засто сування його в практиці медицини та ветеринарії. З прополісу виготовляють спиртовий настій (екстракт), водно-спиртові емульсії, прополісне молоко (молочну емульсію), прополісне вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Використовують йо го також для інгаляції. З лікувальною метою препарати про полісу застосовують тільки за порадою і під наглядом лікаря. Збирання прополісу — трудомісткий процес, який доцільно поєднувати з черговим оглядом бджолиних сімей. Стамескою чи іншим інструментом прополіс зчищають із стельових до щечок, фальців вулика, рамок. Більше його знаходять біля льоткових щілин з внутрішнього боку вулика. Збирають про поліс протягом усього літа, але найбільше після медозбору. Дуже схильні до прополісування гнізд бджоли сірої гірської кавказької і середньоросійської порід. Вихід продукції від однієї сім'ї становить до 50 г, іноді 100 і навіть 200 г за сезон. Державні заготівлі прополісу від колгоспів, міжгосподар ських пасічних підприємств і радгоспів здійснюють через бази обласних (крайових) контор бджільництва.
