РЕНТАБЕЛЬНІСТЬ БДЖІЛЬНИЦТВА І ШЛЯХИ її ПІДВИЩЕННЯ. Рентабельність визначають процентним відношенням суми чистого доходу, одержаного за реалізацію продукції, до собі вартості її виробництва. Чим більше вироблено продукції й менші витрати на її виробництво, тим вища рентабельність. Для рентабельного ведення бджільництва пасіку, бджоло ферму, бджолопідприємство, бджолокомплекс необхідно від повідно спланувати й забезпечити їх матеріально-технічною базою. Досвід показує, що рентабельніші великі господарства, розташовані в місцевостях з доброю кормовою базою і там, де є можливість кочувати з бджолами на медозбори. Підвищити рентабельність пасіки, бджолоферми, пасічни цького господарства можна укомплектуванням їх бджолини ми сім'ями до оптимальних розмірів, переведенням бджіл на утримання в багатокорпусні вулики, введенням продуктивні ших ліній районованих порід бджіл, поліпшенням кормової бази, використанням медозборів кочівлею пасік. Витрати на пасіку знижують заміною частини меду, заготовленого бджо лами на зимово-весняний період, цукром. У практиці заміню ють ЗО—50 % такого меду цукровим сиропом. Підвищення продуктивності досягають розширенням асор тименту виробленої продукції. Крім меду, від бджіл відбира ють частину зібраного ними квіткового пилку, а також форму ють нові бджолині сім'ї, стільникові й безстільникові бджоло пакети, виводять маток для реалізації, збільшують відбудову стільників для формування нових сімей та бджолопакетів, що в свою чергу сприяє збільшенню виробництва воску. Пасіки орієнтують на виробництво маточного молочка, бджолиної отрути, в гніздах сімей збирають прополіс. Крім виробництва продукції пасіками, бджіл використовують на запиленні енто мофільних сільськогосподарських культур, за що в господар ствах проводять певні відрахування на бджільництво, або від носять частину витрат на врожай запилених культур (садів ництво, овочівнинтво, насінництво багаторічних бобових трав, овочівництво закритого грунту тощо).
