Розмноження бджіл не обмежується лише збільшенням кількості особин у кожному вулику. Бджолина сім'я здатна ділитись на частини, внаслідок чого утворюються нові сім'ї. Ця друга форма розмноження зумовлює збільшення кілько сті біологічних одиниць, якими розселяється вид і забезпечує своє існування. Адже ні матка, ні робоча бджола, ні трутень окремо сім'ї не утворюють.
Розмноження особин бджолиної сім'ї відбувається на ос нові розвитку організму з яєць, що їх відкладає матка (рис. 2 А). Вона лише одна самка є матір'ю всіх бджіл вулика. Від неї успадковують ознаки всі бджоли. Трутні ж хоч і є повно цінними самцями, але не передають батьківських ознак чле нам своєї сім'ї. Батьки робочих бджіл — це трутні, які пару вались з маткою даної сім'ї (рис. 2 Б). Чоловічі особини батьківських ознак не успадковують. Це пояснюється тим, що вони розвиваються з незапліднених яєць. У них половин ний (гаплоїдний) набір хромосом — шістнадцять. Запліднене яйце, де відбулося злиття жіночої і чоловічої статевих клітин, характеризується повним, диплоїдним набором хромосом (їх 32) і дає початок розвитку робочої бджоли або матки. Тому спадкові ознаки жіночі особини одержують від матки і трутня, що брав участь у паруванні з нею.
В яйці міститься жіноча клітина і поживні речовини для розвитку зародка. Як тільки відбудеться запліднення (злиття її з чоловічою статевою клітиною), зародок дає початок роз витку личинки. її сегментоване тіло стає помітним під обо лонкою яйця наприкінці третьої доби. Сформована личинка розчиняє шкаралупу виділеннями спеціальних залоз і почи нає споживати молочко, яке регулярно виділяють бджоли на дно комірки. Поглинаючи високопоживний корм, личинка швидко росте. Протягом шести днів до запечатування комірок маса її зростає більш як у 1500 разів. Бджолина личинка живиться молочком лише 3 дні, а потім вона одержує від го дувальниць кашку — суміш меду, перги і води. Для виведен ня матки молочко є незамінним кормом, причому воно якіс ніше, ніж для личинок робочих бджіл. Типом годівлі визна чається розвиток жіночих особин у сім'ї, адже із заплідненого яйця можна виховати або робочу бджолу, або матку. Вважа ють, що наявність у маточному молочці біологічно активних речовин сприяє повному розвитку статевої системи і форму ванню матки. Личинка ж робочої бджоли з першого дня по ступово втрачає здатність розвинутись у повноцінну самку. Тому при виведенні матки з личинки, що перебуває у бджо линій комірці, бажано змінити тип годівлі якомога раніше, у перший день.
Матки, що розвиваються з личинок 2- і 3-денного віку, менш продуктивні.
Від моменту відкладення яйця до виходу з комірки роз виток робочої бджоли триває 21 день, матки 16 (іноді 17),

2. Органи розмноження бджолиної матки (А) і трутня (Б)
А: / — яєчники; 2 — яйцеві трубочки; З — яйцепроводи; 4 — спермоприймач; 5 — залоза спермоприймача; 6, 9 — отруйні залози; 7 — протока отруйної за лози; 8 — піхва; 10 — парувальні кармани; // — середина дев'ятого черевного півкільця; /2 — резервуар з отрутою; ІЗ — щупик жала; 14 — жало

Б: / — статеві органи трутня із зовнішнього боку; // — спинна стінка стате вого члена з внутрішнього боку; /// — сперматозоїди; /(/ — кінцеві сегменти черевця трутня (вигляд збоку); V — статевий член і сім'лвипорскувальний ка нал (вигляд збоку); / — придаткові слизові залози; 2 — луковиця статевого члейа; 3,4 — хватальні органи дев'ятого черевного півкільця; 5 — :татевий член; 6, 7 — вось-ме й дев'яте черевні півкільця; 9 — драглиста маса на вну трішній стінці луковиці; 10, // — сьоме і восьме спинні півкільця; /-' — верхні пластинки луковиці; 13 — сім'яник; 14 — складчастий придаток; 15 — пластин> ки статевого члена; 16 — сім'яна протока; 17 — сім'яний міхурець; 18—/9—» верхні й нижні пластинки статевого члена; 20 — кінцева камера члеяа; 21 -» парувальні мішечки статевого члена; 22 — сім'явнпорскуьальниа канал1. Тривалість розвитку особин бджо- трутня 24 дні (табл. 1).
линої сім'ї, дні Тому через 21 день бджо
линий розплід у гнізді повністю оновлюється.
Вік розплоду можна використати, наприклад, для визначення тривалос ті безматочного стану сім'ї. Так, коли в комір ках вже немає яєць, а є маленькі личинки з мо лочком навколо них, то
матки не стало 3—4 дні тому. Якщо в гнізді залишився тільки печатний розплід, ми нуло більше 9 днів.
У нормальних сім'ях кількість запечатаних комірок з роз плодом є сумою всього виплоду бджіл протягом 12 днів, а від повідним діленням визначають середньодобову інтенсивність яйцекладки маток.
Роїння бджіл. Розмноження сімей у природних умовах від бувається роїнням. У сучасному бджільництві, крім природ ного, застосовують різні способи штучного ділення сімей. При родним шляхом і штучним розмноженням з однієї сім'ї утво рюється дві, здатні існувати самостійно.
Роїння відбувається після весняного нарощування моло дих бджіл. Чим більше їх виплодиться, тим раніше настане ділення сім'ї. Виліт ранніх роїв припадає на кінець травня — початок червня в разі теплої весни при доброму нектарови-діленні, коли у вуликах створюються запаси корму. Недован таження молодих бджіл роботою по годівлі розплоду при зводить до послаблення працездатності сім'ї, оскільки фор мується частина її, що готується до вильоту.
Зниження продуктивності бджолиних сімей, збільшення затрат праці, погіршення племінної роботи на пасіках, де рояться бджоли, примушують пасічників вести роботу, спря мовану на запобігання природному роїнню. Виникнення пе-редройового стану гальмується відбиранням частини бджіл, оскільки це спрямовано на усунення основної причини роїння. Менше роїв вилітає на пасіках, де під час спеки вулики за тінені, гнізда не тісні, добре вентилюються.
На прояв інстинкту роїння найбільше впливають корм і тепло. Від них залежить нагромадження зайвої кількості ро бочих особин. Розплоду від однієї матки для завантаження їх роботою не вистачає. Але вивести сім'ю з передройового стану може рівень медозбору. Коли настає бурхливе некта-ровиділення і з'являється можливість масової заготівлі меду, підготовка до ділення припиняється, бджоли включаються в льотно-збиральну роботу.
Передройовий стан у бджолиній сім'ї зникає і внаслідок припинення медозбору.

akadem8.at.ua
monster