Миші та інші гризуни завдають найбільшої шкоди бджо лам переважно взимку. Вони можуть поселятися в пасічних будиночках, сотосховищах, зимівниках, де гризуть інвентар, стільники, роблять нори. Виявляють мишей у вуликах за під мором, від якого залишаються тільки частини, екскремента ми та за специфічним неприємним запахом. Знищують гризунів за допомогою біологічного, механічно го та хімічного (отруйними принадами) методів. Отруйні принади готують рівномірним змішуванням будь якого зерна, комбікорму чи борошна, меду або стільників з медом та пергою (10—15 % від маси принади) і однієї з отрут у такій кількості від маси принади: 0,5 %-ний зоокумарин — 5; 1 %-ний зоокумарин — 2; 1 %-ний розчин натрієвої солі зоокумарину—1,5; ратидин — 0,01—0,015; крисид—1; фос фід цинку — 2,5 %. Застосовують також і бактокумарин. Цей препарат випускається як готова принада й містить натрієву сіль зоокумарину та хвороботворні бактерії. Отруйні принади розкладають по 50—500 г на кожне визначене місце протягом 2—3 днів. Щурка золотиста — птиця, яка має довжину тулуба близь ко 26 см і яскраве оперення: голівка і нижня частина тіла зеленувато-сині, шия золотисто-жовта, спинка каштаново-бу ра, хвіст зелений, крила сині, зелені, коричневі, дзьоб гострий, довгий. Поширена на всій території країни. Гнізда влаштовують в землі на обривах й крутих берегах річок або в ярах і балках у вигляді г ризонтальних нір дов жиною до 2 м, де самка відкладає 5—8 яєць. На пасіку нападають зграями (100 птахів і біліше). Одна щурка за день може знищити 700 — 1000 бджіл. Найбільшої шкоди завдають в липні — вересні. Після нальоту щурок на пасіку інколи останні залишаються без льотних бджіл. Птахів потрібно відлякувати від пасіки пострілами з руш ниць або криками самих щурок, записаних на магнітофонну плівку, передаючи їх по гучномовцю на пасіці. Уникають роз ташування пасік поблизу гніздування птахів. Воскова міль буває велика і мала. Шкоди завдають гусе ниці, які для свого розвитку поїдают'і близ-ко 0,4 г врск'у і руйнують 500 комірок і більше. Річне потомство однієї молі може знишити 250 т воску. Для запобігання розвитку і ліквідації молі на пасіках утримують сильні сім'ї у вуликах без щілин, дотримують чистоти, зберігають стільники в сотосховищах, обладнаних стелажами, стільники розташовують на віддалі 2—3 см один від одного. Сотосховища бувають відкритого і закритого ти пів. Перші потребують менших витрат на будівництво, а стіль ники в них зберігаються не гірше, ніж у сотосховищах за критого типу. Старі стільники своєчасно перетоплюють на віск. Для знищення молі стільники, які зберігаються в за критих приміщеннях, обробляють сірчистим газом із розрахунку 50 г сірки на 1 м3 ящика або сотосховпща, формаліном у дозі 50 мл, оцтовою кислотою або 70 %-ною есенцією в дозі 200 мл, парадихлорбензолом — 1 кг, бромистим метилом — 80 г, етиленбромідом — 16 г на 1 м3 при експозиції 24 год. Мурашки різних видів непокоять бджіл, забирають їх кор мові запаси, а деякі нападають на бджіл і маток, влаштову ють свої гнізда у вуликах слабких сімей. Запобігають проник ненню мурашок у вулики змащенням підставок вуликів со лідолом або автолом. На стелю вулика кладуть м'яту, томати тощо. Оси та шершні. Оси, проникаючи у вулики, крадуть мед та поширюють хвороби. Шершні нападають на бджіл і викори стовують їх для годівлі свого розплоду. Самим радикальним засобом боротьби є знищення гнізд ос та шершнів. У місцях нападу ос виловлюють за допомогою пляшок з прозорого скла, до половини заповнених солодкою принадою. Шкідники перги. Пергу в стільниках, а також зібране на пасіці обніжжя пошкоджують пергова міль, шинковий шкі роїд і деякі кліщі. Личинки шкідливих комах та кліщі жив ляться пергою, перетворюють її в пилоподібну масу, засмі чують екскрементами. Обніжжя з личинками і коконами молі втрачає товарну цінність. Для запобігання ураженню шкідниками гнізда бджолиних сімей утримують в чистому стані, чистоту підтримують також у сховищах та на складах, де зберігаються стільники і го това продукція. Для знищення молі та кліщів проводять обробку сірчис тим газом, спалюючи 50 г сірки на 1 м3 приміщення. Ура женню перги плісеневими грибами запобігають належним зберіганням стільників (не допускають надмірного зволожен ня приміщення, присипають пергу цукровою пудрою тощо).
