Утримання у вуликах-лежаках по дві сім'ї вважають ефективним для сімей невеликої сили. Додаткові затрати на пересаджування сильних сімей невиправдані.
Другу сім'ю за перегородкою поселяють у вулик ще з осені, щоб обом поліпшити умови теплового режиму не тількивесною, а й узимку. При цьому зменшується витрачання корму під час зимівлі і весняного розвитку. Як тільки обидві половини вулика бджоли займуть повністю, одну із сімей пересаджують в окремий вулик. Для цього треба передбачити йому місце з весни біля здвоєних сімей.
У багатокорпусних вуликах вимушене утримання по дві сім'ї здійснюють в окремих корпусах, розділених тонкою перегородкою з дикту. Льотки їх спрямовують у протилежні боки. Пізніше одну сім'ю знімають і розширюють гнізда звичайним способом.
Використання маток-помічниць. Нарощування бджіл до медозбору цілком залежить від інтенсивності яйцекладки матки. Оскільки вона в сім'ї одна, то можливості збільшувати кількість робочих особин досягають певної межі, зумовленої фізіологічними особливостями самки. Дальше зростання темпів підготовки збирачок корму може забезпечити друга матка, яку утримують поза основною сім'єю. Для неї формують відволок, де вирощують додаткову кількість бджіл, яких потім приєднують до основної сім'ї. Дві матки прискорюють нарощування бджіл до медозбору.
Нарощування бджіл у відводках з додатковими матками залежить від умов медозбору. Якщо основні масиви медоносних рослин цвітуть у липні — серпні, то формують ранні відводки з матками, виведеними на цій же пасіці або закупленими з південних бджолорозплідників. Відбирання частини бджіл і розплоду від основних сімей у відводки посилює темп розвитку та запобігає роїнню. Наступним об'єднанням створюються сильні сім'ї, які потім залишаються з молодими матками.
Другий варіант використання маток-помічниць придатний для пасік, що одержують основну кількість меду в ранній період, наприклад, з білої акації та еспарцету. До початку їх цвітіння весною немає часу на вирощування маток і утворення з ними відводків. Тому доводиться формувати їх наприкінці одного сезону, а використовувати в наступному. Але додатковий мед, одержаний з їх допомогою, як правило, дає економічну вигоду. Відомо багато прикладів, коли під час цвітіння білої акації сильні бджолині сім'ї дають по 20—30 кг товарного меду.
Вибракування стільників і поновлення знізда. Влітку, коли сім'ї досягають найбільшої величини і настає медозбір, розширене гніздо має бути достатнім для розміщення розплоду, свіжого нектару, переробленого меду та перги. В умовах посереднього медозбору сім'ям, яких утримують у вуликах-лежаках, потрібний запас із 20—24 стільників, у багатокорпусних — 40. Під час бурхливого медозбору потреба в них збільшується відповідно до 24—36 і 50—60.
Від розміщення в комірках меду стільник помітно не змі-нюється — тривалий час залишається світлим, без баласту. В медовій частині гнізда його можна використовувати' 8—10 років. Якщо стільник постійно знаходиться в центральній час
тині гнізда, де виводяться одне за одним покоління бджіл, вія швидко погіршується (табл. 17).
Зменшення розміру комірок під час використання стільників відбувається до певної межі. Після виведення 10 поколінь скупчення баласту сповільнюється, а після 15-го покоління бджоли більшість його вимушені згризати і видаляти з гнізда. Однак на дні залишки продовжують нашаровуватись. Маса свіжовідбудованого стільника у стандартній рамці становить близько 150 г. Він являє собою чистий віск. Після виведення в ньому 6 поколінь маса збільшується в 2,17—3 рази. Таке зростання відбувається за рахунок невоскової частини. Бджоли додають незначну кількість воску лише на краї комірок для збереження їх глибини.
Використання темно-коричневих і чорних стільників у гнізді недопустиме, бо у комірках зменшених розмірів виводяться дрібні бджоли, які менш продуктивні, бджолиній сім'ї доводиться виконувати додаткову роботу по очищєлню стільників від коконів, гніздо засмічується, збільшується загроза враження хворобами, збудники яких можуть нагромаджуватись разом з баластом, погіршується якість меду і зовнішній вигляд воскових будівель.
Підраховано, що протягом сезону в стільниках розплідної частини гнізда виводиться 5—6 поколінь бджіл. Середня норма вибракування стільників становить одну третину загального запасу на сім'ю. У вуликах-лежаках (на 20 рамок) щорічно треба замінювати 6—7 стільників.
Щоб не порушити норм вибракування і не допустити зменшення забезпеченості стільниками бджолиних сімей, необхідно постійно дбати про відбудовування-їх у рамках з вощиною. Це поєднується із заходами, спрямованими на одержання якомога більшої кількості валового (виділеного бджолами) носку. Протягом весняно-літньсго періоду, коли сім'ї виховуютьрозплід і мають у своєму складі молодих бджіл, а в зоні розміщення пасік цвітуть медоносні рослини, у вулики необхідно ставити рамки з вощиною. При першому розширенні гнізда в багатокорпусний вулик, крім готових стільників, ставлять 3—4 рамки на відбудову. Корпуси укомплектовують завчасно відсортованими стільниками і навощеними рамками, їх ставлять під час цвітіння плодових культур, ріпака, кленів, верб та весняного різнотрав'я, коли настає потепління і бджолині сім'ї збирають по 0,3—0,5 кг і більше, корму за день. У вуликах-лежаках рамки з вощиною розміщують біля крайніх стільників з розплодом або в центрі гнізда,. В теплу нору матки охоче відкладають яйця в комірки нових стільників, чим розпочинається їх використання. Восени вони будуть най-кращими для формування гнізда з кормом на зиму.
Під час медозбору середньої і великої сили (з еспарцету, буркуну, білої акації, липи, гречки, соняшнику) сім'ї спроможні відбудувати за короткий час 5—6 стільників. Сильні сім'ї, які часто перевозять від одних • до інших медоносних рослин, за сезон відбудовують по 15—20 стільників. Це дає можливість ефективно використовувати кормову базу, досягати високих зборів меду і воску та своєчасно поновлювати гнізда.
До розширення і поновлення гнізда готуються взимку. В рамках натягують дріт, прикріплюють вощину. У рамках низькоширокої форми дріт втягують через отвори в бокових планках у 4—5 рядів, щоб стільник міцно тримався під час перевезень.
Для прикріплення листів вощини до дроту нині користуються електронавощувачами, що значно підвищує продуктивність праці.
Вилучені з користування старі та пошкоджені стільники перетоплюють для одержання воску. Вибракування та перетоплювання стільників проводять весною до розширення гнізд та восени, коли закінчиться відкачування меду.
Використання медозбору. Утримання бджіл у стані високої льотної активності. До настання медозбору па пасіках готуються майже цілий рік. І під час нього роботи, спрямовані на одержання більшої кількості продукції, не припиняються. Основну увагу пасічники приділяють утриманню бджолиних сімей у стані високої льотної активності. Якщо про це не подбати, то навіть сильні сім'ї можуть зібрати мало меду.
Послаблювати активність льоту бджіл може передройо вий стан, перегрівання незахищених вуликів, нагромадження меду і відсутність вільних комірок для складання та дозрівання продукції, зайнятість бджіл іншими роботами у вулику, зокрема вигодовуванням розплоду, а також осиротіння сім'ї.
Для утримання бджіл у стані високої активності збирання корму застосовують комплекс заходів. Найважливіше значення має використання бджолиних сімей, що забезпечу ють зниження рійливості на пасіці та високу медову і восковупродуктивність; утримання сімей у просторих вуликах та своєчасне розширення гнізд; для розплоду і меду повинна бути достатня кількість стільників; відбір і використання високопродуктивних маток, які більше завантажують бджіл роботою; використання частини бджіл для формування відводків або пакетів, що запобігає виникненню ройового стану; своєчасне відкачування меду та відбирання корпусів і надставок з продукцією; вивільнення найбільшої кількості бджіл для робіт на збиранні та переробці нектару обмеженням матки у відкладанні яєць та короткочасною перервою виховання розплоду; захист від нагрівання прямим сонячним промінням та добре вентилювання вуликів у літню пору, коли температура повітря піднімається вище 26 °С, розташування у затінених місцях.
akadem8.at.ua
monster
