ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ДОГЛЯД ЗА БДЖОЛАМИ. Огляд бджолиних сімей. Виконання робіт, пов'язаних з оглядом бджолиних сімей, має бути чітко визначеним і випливати з необхідності, зумовленої їх розвитком, проявом про-дуктивності, станом погоди і медозбору. Зайвий огляд заважає бджолам і зменшує одержання продукції. Якщо такої потреби немає, розкривання гнізда слід уникати. Обов'язковим є чищення вуликів від зимового підмору, розширення гнізда, застосування протиройових заходів, відбирання меду. На громадських пасіках для повної оцінки стану сімей проводять головну весняну і головну осінню ревізії. Крім того, восени з детальним визначенням стану сімей поєднують ви-бракування стільників, формування гнізд для зимівлі, вставляють годівниці для роздавання цукрового корму. Зручно і безпечно оглядати сім'ю, коли надворі тепло і гніздо не охолоджується, бджоли збирають нектар і у вулик не налітають злодійки, розбирання гнізда не знижує медозбору. Повне розбирання гнізда весною проводять при температурі не нижче 14 °С. У негоду вулики не відкривають. Загальні правил ач. поведінки з бджола-м и. Високопродуктивна робота при огляді бджолиних сімей забезпечується простою конструкцією вулика, зручним інвен-тарем та спокійною поведінкою бджіл, яка залежить від уміння пасічника проводити огляд так, щоб найменше непокоїти їх. Бджіл дратують запахи від пасічника алкоголю, часнику, цибулі, парфюмерних виробів, поту. Масове збудження і жаління починається після поширення запаху отрути від перших жал та роздушених бджіл. їх агресивність зростає від стуку, різких рухів та ударів по вулику і його деталях, раптового ос¬вітлення при відкриванні гнізда, здирання полотнини, приклеєної прополісом, ходіння перед льотком. Бджоли можуть жалити, коли їм заважають літати. Злі чіпляються до ворсистого одягу, непокритого волосся. Неспокійні бджоли і при розбиранні гнізда, в прохолодну погоду та при відсутності медозбору. ,
Найсильніше діє і запобігає ужаленню дим. Користуватись димарем потрібно при будь-яких, навіть сприятливих умовах огляду. Кілька легких клубків диму, випущених з нього на щойно відкрите гніздо, гальмують розвиток агресивності. Димом зганяють бджіл з тих місць, де виникає небезпека їх роздушування. Обробка димом місць ужалення на тілі зменшує відчуття отрути. Для захисту обличчя користуються спеціальною лицевою сіткою. Не можна брати рамок, корпусів, стелі чи інших деталей, склеєних прополісом, без попереднього зрушення пасічною стамескою, бо різкезривання їх дратує бджіл. Робочий одяг пасічника має бути зручним і не допускати бджіл до тіла (під манжетами, коміром), мати сіре забарвлення. Бджоли різних порід неоднаково реагують на втручання в їх життя. На пасіках, де розводять карпатську чи сіру гірську кавказьку породи, опускати лицеву сітку доводиться рідко. Наисильнішу агресивність з вітчизняних порід мають серед-ньоросійські бджоли, помірну — українські степові. Інстинкт жаління неоднаково проявляється у різні вікові періоди. Молоді бджоли поводять себе спокійно, протягом перших днів життя вони не жалять. Тому краще оглядати сім'ї у другій половині дня, під час посиленого льоту, коли бджіл старшого віку у вулику мало. Техніка огляду. Перед початком огляду потрібно приготувати необхідний пасічницький інвентар, інструменти розмістити в певному порядку в ящикутабуреті чи на пасічному візку. Потім розпалюють в димарі трухлу деревину, пеньки чи інший сухий матеріал, який добре тліє, утворює багато диму і найменше розжарює корпус. Сім'ї з підвищеною агресивністю потрібно спочатку обкурити через льоток кількома клубками диму, а потім розкривати їх гніздо. Після знімання даху (або піднімання його на завісах) обережно розкривають верх гнізда і злегка обкурюють димом. Надмірне обдування, особливо гарячим димом та іскрами, шкодить бджолам. Стояти треба ззаду або з того боку вулика, звідки зручно піднімати гніздові рамки чи корпуси (надставки). Рамку беруть двома руками за верхні бруски біля країв і тримають тільки прямовисно. Обертати її для огляду з проти-лежного боку можна тільки навколо вертикальної осі. Першу рамку із заповненого до краю вулика виставляють, щоб можна було вільно піднімати інші. Різкі рухи та струшування їх з бджолами недопустимі. При відбиранні медових стіль¬ників бджіл струшують у корпусі, а змітають щіткою над гніздом. Значно спрощується огляд бджолиних сімей, яких утримують в багатокорпусних вуликах. На таких пасіках операції виконують переважно корпусами, а повне розбирання гнізд зводиться до мінімуму. Зручно працювати, коли рамки мають постійні роздільники. При зсуванні вони самі розташовуються на потрібній відстані одна від одної, забезпечуючи необхідну ширину між стільниками — 12 мм. У надставках для меду їх розміщують ширше для збільшення товщини стільників на 4—5 мм. Після закінчення огляду гніздо залишають упорядкованим, чистим, а в холодну пору ще й утепленим з боків і зверху. Між корпусом та в інших місцях не повинні залишатись щілини, крізь які можуть пролізти бджоли-злодійки. Запобігання бджолиній крадіжці. У сприятливу для льоту погоду бджоли завжди зайняті пошуком корму, а якщо немає його на рослинах, вони можуть викрадати в чужих сім'ях. Тому в такий період на пасіках виконують роботи так, щоб не допустити бджолиної крадіжки. Запобігти їй легше, ніж боротись, коли вона розпочнеться. У безвзяткові періоди тримати вулики відкритими довго не можна. Вимушене розбирання гнізда проводять надвечір, коли льотна діяльність бджіл припиняється. Під час огляду стільники швидко прикривають стельовими дощечками або полотниною. Надто небезпечно виставляти стільники з медом, забувати їх біля вуликів. Роботу виконують так, щоб не залишались краплини меду на поверхні вулика. При відсутності медозбору для огляду сімей бажано використовувати спеціальні палатки, які перешкоджають проникненню чужих бджіл у відкрите гніздо. Льоткові щілини звужують для проходу 2—3 бджіл. В першу чергу обкрадають слабкі бджолині сім'ї, оскільки захист льотків їх вулика недостатній. На цей час пасічник повинен мати гас або емульсію карболової кислоти. Змоченим (10 крапель на 0,5 л води)квачем зволожують стінки біля льотка чи інші місця, куди лізуть бджоли-злодійки. Готують корм, зберігають сироп і мед у недоступних для бджіл кімнатах. Оцінка стану сімей і головна весняна ревізія. Протягом зимового періоду стан сімей дещо змінюється. Внаслідок відмирання частини бджіл зменшується сила (величина) сім'ї, створюється невідповідність між кількістю рамок і зайнятих бджолами стільників. Дно вулика і внутрішня його поверхня можуть покриватись вологою та пліснявою. Інколи трапляються випадки загибелі магок, ураження бджіл нозематозом, падевим токсикозом. Загальний стан пасіки та більшості сімей оцінюють під час першого весняного так званого очисного обльоту бджіл. Як тільки вулики виставлять із зимівника або для сімей, які зимували надворі, настане теплий сонячний день з температурою повітря +10 °С і більше, бджоли линуть з льотків у повітря, кружляють поблизу і звільняються від екскрементів. Масовий дружний літ свідчить, що сім'я нормальної сили, не уражена хворобою, у ній є матка і корм. Важливо, щоб пасічник у такий день простежив за кожною сім'єю і зробив потрібні помітки в журналі. Додаткові відомості можна одержати під час чищення гнізд від підмеру. У вуликах вертикального типу із знімним дном для прибирання підмору розбирати гніздо не доводиться. Достатньо лише підняти закритий корпус і перенести на чисте запасне дно. За кількістю і виглядом підмору .можна додатково оцінити стан сімей після перезимівлі. Силу сім'ї орієнтовно визначають оглядом гнізда знизу, нахиливши корпус уперед або назад (на ребро рамок). Сім'ї, підозрювані в неблагополуччі, потребують невідкладної оцінки і належної допомоги. їх оглядають неповним розбиранням гнізда в першу чергу. Щоб спрямувати розвиток сімей на інтенсивне нарощування бджіл, весною незалежно від того, в нормальному вони стані чи з певними недоліками, необхідно детально оглянути кожну та оцінити її стан. Такий огляд на початку сезону називають головною весняною ревізією пасіки, а наприкінці — головною осінньою ревізією. Головну весняну ревізію проводять переважно в другій і третій декадах квітня, у південних районах України на 10—15 днів раніше. Необхідною умовою для неї є тепло, бо лише при температурі 14—15 °С і більше можна розкрити гніздо для уважного огляду. Якщо погодні умови сприятливі, то ревізію проводять в найближчі дні після очисного обльоту. Під час огляду з'ясовують, скільки рамок займають бджоли, на скількох рамках є розплід, який запас меду, якість матки, скільки у вулику залишається стільників, а також загальний стан гнізда. Одержані відомості записують в пасічному журналі. Кількість зайнятих бджолами рамок або вуличок здавна використовується в практичній роботі як мірило сили (величин!) сім'ї. В прохолодну пору бджоли щільніше вкривають стільник; ніж у теплу. А тому на одній стандартній рамці розміром 435x300 мм може розміщуватись від 200 до 300 г бджіл, або близько 2—3 тис. штук. За величиною сім'ї ділять на сильні, що займають весною 8 рамок і більше, середні — 6—7 рамок і слабкі — менше 6 рамок. Наявність розплоду в гнізді свідчить, що матка перезимувала і виконує свої функції, спеціально розшукувати її на стільниках немає потреби. Порахувавши рамки з розплодом, звертають увагу на його якість. Високоякісні матки відкладають яйця суцільним масивом, починаючи з центра. В запечатаному стані розплід являє собою рівну поверхню з кришечок дещо темнішого кольору, ніж печатка меду. Якщо пропущених комірок багато, розплід буде строкатим, що свідчить про низьку продуктивність матки. Дані про кількість і якість розплоду та силу сім'ї є найважливішими показниками, на основі яких визначають дійові заходи для підготовки пасіки до медозбору, зокрема замінюють маток, вибраковують сім'ї, приєднують слабкі до інших тощо. Запас меду весною розміщується в основному на крайніх рамках гнізда, а у вертикальних вуликах — у верхньому корпусі. Обліковуючи його під час головної весняної ревізії, виходять з того, що повністю зайнятий стандартний стільник містить 3,6 кг меду. В сумнівних випадках користуються пружинними вагами. Від зваженої маси віднімають 400—500 г (маса дерев'яної рамки і стільника). Забезпечення кормом (медом і пергою) значно впливає на весняний розвиток бджолиних сімей. Запас корму в гнізді повинен становити не менше 8—10 кг. Загальний стан гнізда визначається якістю стільників, від-сутністю ознак проносу, плісняви, конденсованої вологи. Оцінка його потрібна для того, щоб забезпечити матці достатньо місця для відкладання яєць. Стільники, уражені пліснявою, надмірно зволожені, вкриті плямами екскрементів, з вуликів виставляють, а сім'ю забезпечують запасними. Якщо гніздо непридатне для нормального розвитку, сім'ю пересаджують у чистий сухий вулик з повною або частковою заміною стільників. Огляд сімей під час ревізії проводять одночасно з виконанням усіх робіт, які забезпечують нормальні умови життєдіяльності весною і нарощування найбільшої кількості бджіл до медозбору.
