Для утворення нових сімей, заміни неякісних і старих ма ток, а також для організації запасних сімей необхідні молоді високопродуктивні матки. Крім того, часто матки потрібні для організації тимчасових відводків з метою нарощування сили бджіл до основного медозбору.
Матки бувають ройові, свищові і штучно виведені. Ройові народжуються в результаті природного розмноження, свищо ві — при раптовому зникненні матки. Якість свищових зале жить від віку личинок, взятих на маточне виховання. Матки,одержані із застосуванням спеціальних методів, називають штучно виведеними.
Штучне виведення маток організовують в період сталого медозбору, коли бджоли приносять у вулик 1—1,5 кг нектару. Якщо ж медозбір відсутній, організовують постійну медово-пергову підгодівлю. При виведенні маток організовують мате ринську, батьківську і сім'ю-виховательку. Від материнських сімей одержують личинок для маточного виховання, а в бать-ківських виводять трутнів для парування маток, у сім'ях-ви-ховательках вирощують маток з молодих личинок. Усі сім'ї повинні бути високопродуктивними і здоровими. Перед почат ком виведення маток складають план виконання робіт.
Календарний план виведення маток не залежить від кіль кості маток, яких передбачено вивести. Спочатку за 15—20 днів> до прищеплювання личинок підготовляють батьківські бджолині сім'ї, за 5—6 днів підгодовують сім'ї-виховательки, за 4 дні одержують засів у материнських сім'ях і за 5—6 год підготовляють сім'ї-виховательки. Через 4 дні після одержан ня засіву в материнських сім'ях прищеплюють личинок, через два дні після прищеплення перевіряють їх прийняття, на 9— 10-й день вибирають і вибраковують маточники, через 9 — формують нуклеуси, через 12—14 днів перевіряють у них ви хід маток з наступним їх вибракуванням (при заселенні ма
точниками) і починаючи з 23-го дня після прищеплення ли чинок перевіряють на плідність відібраних з нуклеусів маток.
Одержання личинок від материнських сі-м е й. Вирощують маток з личинок не старше одноденного віку. Для одержання личинок в середину гнізда материнської сім'ї ставлять світло-коричневий стільник з бджолиними ко мірками і стежать за початком відкладання в них яєць мат кою. На четвертий день після початку яйцекладки з яєць з'являються личинки. При спеціалізації пасіки на виведенні маток для одержання личинок одного віку доцільніше корис туватись ізолятором з роздільної решітки (рис. 8А). Стіль ник поміщають в ізолятор разом з маткою. На третій день стільник виймають і залишають для виведення личинок, на його місце в ізолятор ставлять інший.
Підготовка сім'ї-виховательки. Сім'я-вихова-телька повинна мати не менше 8 рамок бджіл різного віку і не менше 8 кг меду та 2—3 рамки перги. Існує два способи підготовки сім'ї-виховательки: без осиротіння, коли матку і розплід різного віку залишають в гнізді; і з осиротінням, ко
ли- в гнізді залишають лише печатний розплід, а матку і ли чинок забирають. При останньому способі сім'ю-виховательку починають готувати за 9 днів до дачі личинок на виховання. Матку з декількома маломедними стільниками відділяють роздільною решіткою, щоб вона не могла відкладати яйця по всьому гнізді. Через 9 днів у відділенні без бджіл весь розплід буде запечатаний і його залишають у сім'ї-вихователь-ці, а матку з відкритим розплодом відділяють глухою пере городкою або відсаджують в інший вулик.
8. Інвентар для виведення маток А — Ізолятор для матки, Б — шаблон для виготовлення мисочок, В — клин чик і патрончик з мисочками, Г — прищеплювальна рамка, Д — шпателі, Е — рамка-розплідник з маточними кліточками
Підготовка сім'ї-виховательки без осиротіння полягає в тому, що матку на 2—3-х стільниках з вільними комірками для відкладання яєць відділяють діафрагмою з вікном із роздільної решітки, щоб бджоли могли вільно ходити з одного відділення в друге. При цьому способі в сім'ї завжди е відкр тий розплід, що стимулює виділення маточного молочка бджо лами.
Виготовлення воскових мисочок. Для пр
щеплення личинок необхідні штучно виготовлені мисочки, їх виготовляють при допомозі шаблона, який являє собою дерев'яну паличку довжиною 100—120 мм, а в діаметрі 8— 9 мм з закругленим і добре відполірованим кінцем (рис. 8Б). Відполірований кінець спочатку занурюють в холодну воду, а потім у розтоплений віск на глибину 6—7 мм. Після того як віск на шаблоні захолоне, його знімають. Віск набуває форми ройової мисочки. Виготовлені мисочки розтопленим воском прикріплюють до клинчиків або патронів (рис. 8В), а останні до планок прищеплювальних рамок (рис. 8 Г). ' Прищеплення личинок проводять в добре освіт леному приміщенні при температурі близько +25 °С і надто вологому повітрі. В мисочки прищеплювальних рамок вносять по краплі маточного молочка, яке беруть з маточників з ли чинками 1—2-денного віку. Однак, згідно з останніми даними, це не покращує якості маток. Личинки переносять шпателем, виготовленим з алюмінієвого дроту або гусячого пір'я (рис. 8 Д). Один кінець шпателя злегка зігнутий і має вигляд лопаточки. При перенесенні личинок шпатель підносять з бо ку спинки і намагаються захопити якомога більше молочка. В мисочку кладуть личинку на той бік, на якому вона лежала в комірці. Кращих маток одержують після подвійного пере несення личинок. Суть його полягає в тому, що прийнятих ли чинок через 10—12 год видаляють з мисочок, а на їх місце пе реносять наймолодших личинок, які потрапляють в умови пов ноцінної маточної годівлі. Рамку з личинками на маточне ви ховання ставлять в центрі гнізда. Місце для прищеплювальне! рамки готують за 2—3 год до її дачі в сім'ю-виховательку. В залежності від породи бджіл у сім'ю-виховательку за раз дають 25—35 личинок.
Відбір маточників проводять на десятий день піс ля прищеплення личинок. Малі, криві, довгі, з перехватами та іншими дефектами вибраковують, а нормальні роздають в сім'ї чи нуклеуси або поміщають в кліточки і лишають в сім'ї до виходу маток. Маточники, розміщені в рамці-розплід-нику (рис. 8 Е) в кліточках, можна поставити на дозрівання в термостат при температурі +32—34 °С і вологості 70—80 %. На матковивідних пасіках для збільшення пропускної можли вості сімей-виховательок і поліпшення якості вирощування маток щойно запечатані маточники видаляють з гнізда і пере дають на дозрівання в безматочні сім'ї або в термостат.
Поточний метод виведення маток зводиться до того, що вулик-лежак на 36 рамок ділять на три однакові частини пе регородками і вікнами шириною 20 см і висотою 10 см, за тягнутими роздільною решіткою, що не заважає вільному переходу бджіл з одного відділення в друге. До другого прищеплення личинок вікна в перегородках закриті глухими за сувками. В кожному відділенні знаходяться сім'ї з матками-сестрами. Починають виведення маток тоді, коли сім'ї займуть 8—9 рамок. З центрального відділення матку відсаджують і готують сім'ю до виховання личинок. На п'ятий день після запечатування маточників відкривають вікна в перегородках і дають сім'ї другу партію личинок. Прищеплення проводять з подвійним перенесенням. На десятий день відбирають ма точники і знову роблять третє прищеплення. Так можна без перервно одержувати маточники. При відборі зрілих маточ ників у центральне відділення з бокових переносять 2—3 рам ки печатного розплоду і небагато відкритого, а порожні рамки переставляють у бокові відділення для відкладання яєць мат ками. Одночасно сім'ю перевіряють на наявність свищових маточників.
У кінці виведення вікна в діафрагмах закривають і в цен тральне відділення поміщають одну з найкращих маток.
Виведення маток з триденним циклом грунтується на влас тивості бджіл безматкової сім'ї закладати маточники на од ноденних личинках, перенесених у мисочки протягом п'яти днів, причому найбільше маточників закладають на другий і третій день. Тому немає потреби чекати п'яти днів, щоб знову дати личинок на виховання. Уже на третій день бджоли починають вирощувати повноцінних маток другої і наступної партій.
Для успішного виведення маток з триденним циклом необ хідно мати сильну сім'ю-виховательку, достатню кількість ме ду й перги в гнізді, наявність медозбору в природі або постій ної підгодівлі. Крім того, 12-годинних личинок слід переноси ти на молочко, відбирати печатні маточники з гнізда за 5— 6 год до дачі наступної партії личинок, за раз давати на виховання не більше 24 личинок і в одній сім'ї виховувати не більше 6 партій.
Зазначений спосіб розроблений на сім'ях бджіл сірої гір¬ської кавказької породи. Застосування триденного циклу по рівняно з п'ятиденним сприяє збільшенню виведення маток на 40—45 %.
Найпростіший спосіб виведення маток застосовують на лю бительських пасіках. Попередньо відбирають сім'ю з високи ми господарсько корисними показниками, забирають від неї матку і весь відкритий розплід. Через 4—5 год у цій же сім'ї вибирають рамку з добовими личинками, в якій зигзагоподіб но підрізують стільники так, щоб у крайньому ряді комірок по зрізу залишеної частини були личинки не старші доби. Ці комірки зрізують ножем на половину їх висоти. Потім про ріджують личинок — одну залишають, а дві видаляють і стіль ник ставлять в сім'ю між закритим розплодом. Бджоли на личинках найнижчого ряду відбудовують маточники. Після цього пасічник вибраковує неякісні і за два — три дні вико ристовує їх для різних потреб пасіки. В сім'ї, яка вирощува ла маток, залишають один маточник або повертають матку, яку зберігали в нуклеусі.
akadem8.at.ua
monster
