ЗБИРАННЯ КОРМУ. Найбільший обсяг робіт бджоли виконують під час за готівлі корму. Для бджолиної сім'ї льотна діяльність надто напружена і потребує значних витрат енергії на перельоти і переробку зібраної продукції. В давнину від запасів корму залежало існування бджолиної сім'ї. В процесі еволюції при родним відбором кормодобувна діяльність посилювалась. У цьому ж напрямі проводять селекцію і в сучасних умовах. За кількістю зібраного меду визначають господарську цін ність бджолиних сімей. Чим більший загальний збір, тим ви щий вихід товарної продукції. Водночас зростає кількість від віданих .і запилених квіток, у результаті чого утворюються плоди і насіння рослин, що є основою формування урожаю комахозапилюваних культур. Продуктивність бджолиної сім'ї на заготівлі корму зале жить від працьовитості кожної бджоли і від роботи біоло гічної одиниці в цілому, тобто кількості збирачок у ній (сили сім'ї), величини ноші, кількості вильотів за день і тривалості медозбору. Збирання нектару. Інстинкт збирання і відкладання меду про запас стає настільки сильним, що бджолина сім'я може виконувати цю роботу з повним напруженням цілий рік. В окремі періоди вона здатна навіть дещо послаблювати про цес розмноження. Про це свідчить обмеження відкладання яєць маткою і виховання розплоду, зменшення рійливості під час сильного медозбору. Стосовно до кліматичних умов і рослинності на території України перші вильоти після перезимівлі бджоли здійснюють у третій декаді березня (з відхиленням 10—15 днів) під часцвітіння підбілу, проліски та Інших нектаро-пилконосних рос лин. Закінчується збирання корму в жовтні, коли температура вдень нижча 8 °С. Найкращі можливості для інтенсивної ро боти настають у червні-липні. У вуликах тоді найбільше бджіл, квітки щедро виділяють нектар, а тривалий день і тепло сприятливі як для росту рослин, так і для льоту зби рачок. У дослідах, проведених в Українській сільськогосподар ській академії, встановлено зростання кількості нош бджо линої сім'ї протягом першої половини сезону. Так, ранньою весною, коли цвіте різнотрав'я, лісові та інші рослини, усі збирачки за один день роблять в середньому 20—40 тис. ви льотів з вулика. Тривалий період, поки відбувається заміна складу сім'ї і нарощування молодих бджіл, інтенсивність льо ту мало змінюється і в сприятливі дні кількість бджолиних нош може досягти 50 тис. Чимало бджіл зайнято обігріван ням гнізда, годівлею личинок та іншими внутрішньовулико-вими роботами. Ось чому в період росту сім'ї важливо для збільшення продуктивності льотної діяльності утеплювати гнізда, розміщувати пасіки в захищених місцях ближче до медоносних рослин, не завантажувати бджіл чищенням комі рок у старих стільниках. У ранньолітній період (із зацвітан ням білої акації, еспарцету чи інших медоносів) льотна ді яльність помітно активізується. Кількість бджолиних нош у середньому на сім'ю досягає 60 тис, а в окремі роки набли жається до 70 тис. за день. Найбільший обсяг роботи по заготівлі корму виконує сім'я у другій половині червня та першій декаді липня. В умовах посереднього медозбору за день здійснюється близько 100 тис. вильотів, а в окремі роки продукція однієї сім'ї складається з 110 тис. бджолиних нош. Збирачки приносять у медовому зобику від ЗО до 60 мг нектару. Якщо середня ноша, залишена у вулику кожною, становитиме 40 мг, то для одержання 1 кг свіжої продукції потрібно здійснити 25 тис. вильотів, а на 6 кг— 150 тис. При дальшому зростанні медозборів інтенсивність льоту посилює ться. В районах медово-товарного бджільництва Далекого Сходу збір меду на одну сім'ю за день досягає 20 кг і більше. Для перенесення його необхідно до 500 тис. вильотів. Високопродуктивній льотній діяльності влітку сприяють велика сила сім'ї, наближення її до рослин, що цвітуть, най більше вивільнення бджіл від виховання розплоду в період бурхливого і сильного медозбору, полегшення вентиляції гніз да і захист вуликів від надмірного нагрівання сонцем, забез печення порожніми стільниками для меду. Як тільки відцві туть високопродуктивні медоноси і сім'ї дещо виснажаться у другій половині літа, льотна активність їх зменшується. За день у гніздо починає надходити 60—70 тис. нош, а потім менше 30 тис. З усіх факторів, що найбільше впливають на активність льоту бджолиних сімей і заготівлю корму, першорядне значення має медоносна база. За сприятливих умов, але різних запасів нектару в зоні розміщення Пасік нд території нашої країни продуктивність сім'ї за день змінюється від наймен ших кількостей до 33 кг. Звичайно, бджоли неоднаково ставляться до наявного в природі корму. Вони віддають перевагу такому нектару, в складі якого міститься близько 50 % цукру. Але така кон центрація буває не завжди. Із збільшенням кількості води продуктивність льоту знижується, тому що принесена зайва вода в гнізді випаровується і готового меду буде менше. Рід кий нектар менш привабливий для бджіл. Вони перестають його збирати, коли вміст цукру нижчий 5 %. Реакція бджіл різних порід на цукристість корму неоднакова. За даними І. О. Левченка (1976), мобілізаційні танці серед карпатських бджіл спостерігаються при вмісті 8 % цукру у знайденому кормі, сірих гірських кавказьких і крайнських — 10, італій ських— 11, українських степових— 18 і середньоросійських — при 20%. Результати цих дослідів свідчать, що за умов не багатої кормової бази найактивніша реакція на медозбір у карпатських бджіл. Вони пристосувалися до швидкої мобілі зації на збирання корму навіть тоді, коли цукру в нектарі небагато. Середньоросійські бджоли проявляють високу про дуктивність там, де є можливість вибору рослин з більш кон центрованим нектаром, тобто в багатших медозбірних умовах. Минаючи рідкий корм, вони краще використовують льотну енергію і створюють великі запаси меду. Така особливість кормодобувної діяльності у них виробилась в процесі еволю ції при просуванні на північ, де в лісових районах літом цві туть високопродуктивні медоноси. Протягом короткого теплого періоду їм доводиться заготовляти великі запаси меду. Ось чому рекордні медозбори в умовах бурхливого нектаровиді-лення зареєстровано на пасіках, де розводять середньоросій ських та українських степових бджіл (до 450 кг за сезон на 1 бджолосім'ю). Швидкість роботи бджіл на квітках та кількість зібраного сім'єю корму залежить від багатьох умов, насамперед від величини нектарної краплини, її доступності та масиву рос лин, що цвітуть. Наприклад, у погожі дні бджола робить близько 13 льотів, а при погіршенні погоди — 7. В одних ви падках їй доводиться наповнювати зобик за 1/3 год, в інших — затрачати 37 хв, відвідуючи десятки, а іноді й сотні квіток. Чим довше бджола перебуває на квітці, тим більше всмок тує нектару. Наприклад, за 1 хв вона встигає відвідати 42 квітки буркуну, 8 — вишні, 5 — малини. Поодиноко і рідко розміщені квітки потребують додаткових затрат часу на пе рельоти. Густий нектар у квітках хоч і приваблює бджіл, проте гальмує висмоктування. Таке явище спостерігається тоді, ко ли надворі спека і низька вологість повітря. При концентрації понад 70 % цукру в нектарі бджоли перестають відвіду вати квітки. Найбільш сприятлива температура для льотно-збиральної роботи в межах 16—32 °С. Підвищення її понад 34 °С не тіль ки негативно позначається на виділенні нектару, а й змушує сім'ю переключатись на охолодження гнізда (посилене при несення води і вентиляція) й скупчуватись зовні біля льотка. Більшість бджіл при збиранні нектару відвідують рослини в радіусі до 1 км. У дослідах І. О. Левченка (1981) на маси вах польових медоносів лише 3,7 % збирачок виявлено на відстані від вулика понад 3 км. Щоб ефективніше викорис тати нектарні ресурси на великих площах та не допускати зайвих відвідувань порожніх квіток, необхідно розміщувати сім'ї невеликими групами: в умовах бідної кормової бази — до 40, при середньому медозборі — 70 і лише там, де цвітуть високопродуктивні медоноси на значних масивах,— по 100 сі мей і більше на одному точку. У звичайних умовах бджола починає льотно-збиральну діяльність через три тижні після народження і зайнята нею до кінця життя. В більш ранньому віці вона бере участь у переробці принесеного корму іншими збирачками та виконує багато внутрішньовуликових робіт. Початок сильного медо збору зумовлює перерозподіл співвідношення льотних і не льотних бджіл у сім'ї. До збирання нектару додатково залу чаються бджоли молодшого віку. Зареєстровано випадки по чатку льотної діяльності з п'ятиденного віку. Тимчасово в період заготівлі меду сім'я обмежує інші види роботи. Це свідчить про першорядне значення вуглеводистого корму для життя медоносних бджіл. Він є запасом енергії не для окре мої особини, а для сім'ї в цілому. Кожна бджола, яка живе в період цвітіння рослин, встигає заготовити 5 г меду для загального споживання. З усіх інстинктів збирання нектару — найголовніший вид діяльності. Ніщо не може так активізу вати сім'ю, як знайдений бджолами великий запас нектару. Тільки на його збирання залучається більше половини бджіл вулика. Крім того, переробкою нектару ще зайняті тисячі й тисячі молодих бджіл. При надто сприятливій погоді бджоли однієї сім'ї можуть приносити у гніздо 1 ц нектару протягом трьох днів. Збирання пилку — менш інтенсивний процес і за кількіс тю принесеної в гніздо продукції, і за кількістю зайнятих бджіл. Тривалі досліди, проведені в Українській сільськогос подарській академії, свідчать, що активність заготівлі біл кового корму не пов'язана із загальним рівнем льотної діяль ності сім'ї. Запаси пилку в природі не стимулюють льотної активності так, як виділення нектару рослинами (табл. 2). В той час, коли масове цвітіння високопродуктивних медо носів зумовлює максимальну льотну роботу, збирання пилку не тільки не зростає, а навіть зменшується, особливо під час інтенсивного медозбору. Наприклад, під час цвітіння білої акації надходження нектару в гніздо сім'ї досягає 5—7 кг, а кількість бджіл з обніжжям зменшується до 4—5 % від за гальної кількості збирачок корму. Таке явище спостерігається при сильному нектароношенні липи і деяких інших рослин. Найбільше пилку бджоли приносять весною, коли сім'ї ростуть і, готуючись до медозбору, вирощують багато роз плоду. У пошуках білкового корму з вуликів вилітає від 1/3 до половини збирачок. В окремі періоди обніжжя буває у 60, а то й у 80 % льотних бджіл. Як тільки сім'я ліквідує гострий дефіцит білкового корму, бджоли переключаються на збиран¬ня нектару. Невеликий запас перги в гнізді підтримується роботою в середньому 15—20 % бджіл-збирачок. Великі запаси білкового корму в природі протягом всієї еволюції медоносних бджіл виробили здатність пластичності сім'ї щодо збирання його залежно від пори року та умов льотної діяльності. Пилок, необхідний для задоволення потреб сім'ї, бджоли, як правило, знаходять на рослинах майже весь сезон. Заготовляти великі запаси його не доводиться, бо за лишений на зиму без прикривання медом він швидко псує ться і потребує додаткових затрат на чищення комірок. При нестачі білкового корму у вуликах і за умов, які перешко джають регулярному поповненню його запасу (1—2 стільни ки), з сім'ї навіть під час медозбору частина бджіл вилітає для роботи на пиляках квіток. Наприклад, якщо перед медо¬збором через нельотну погоду запаси перги вичерпались, то На її заготівлю вилітає понад 20 % збирачок, які в нормаль них умовах могли б збільшити запаси меду. Тому для забез печення високої продуктивності сімей з метою максимальної мобілізації льотної енергії на збирання нектару слід підтри мувати запаси перги на певному рівні. Білок — основа життя бджіл, а нестача його загрожує нормальному функціонуванню та існуванню. Виживання сім'ї з часу її формування стало більше залежати від вуглеводис того корму як джерела запасу енергії, велика кількість якої потрібна для забезпечення необхідних умов у гнізді. Сім'ї частіше гинуть від нестачі меду, ніж перги. Зрідка, коли ви трачається білковий корм (через несприятливі погодні умови, значні зміни складу рослинності), бджоли деякий час можуть прожити, навіть припинивши виховання розплоду. При неста чі ж меду сім'я гине відразу. Сім'я медоносної бджоли на сучасному етапі еволюції до сягла високого рівня організації свого існування, залишивши далеко позаду інші види комах. Вона здатна пристосовува тись до різноманітних умов клімату і медозбору, змінювати свою чисельність, темп відтворення потомства, витрачання корму, рівень льотної роботи. Для бджолиної сім'ї як біоло гічної і господарської одиниці властиве рідкісне явище висо кого потенціалу продуктивності. Глибоке розуміння біологічних явищ у бджолиній сім'ї сприяє одержанню більшої кількості меду, воску та інших корисних продуктів.
