ЖИТТЯ СІМ'Ї. Активність життєдіяльності бджолиної сім'ї цілком зале жить від умов клімату і медозбору. В тропіках вона має можливість збирати корм і відтворювати потомство цілий рік. У зонах зимового похолодання життєві процеси змінюються відповідно до пори року. Наприкінці літа, коли відцвітають медоноси, активність льоту спадає, функціональна діяльність звужується. При тем пературі зовнішнього повітря нижче 8—10 °С бджоли з гніз да вже не вилітають. У вересні — жовтні матка припиняє відкладання яєць і розпочинає його на початку весни. Коли припиняється льотно-збиральна робота і виховання розплоду, сім'я переходить від активного стану до зимового спокою. Зимовий період характеризується послабленням споживан ня корму, обміну речовин у бджіл, уповільненням дихання. Вони малорухливі, але не впадають у сплячку. Ущільнена їх маса створює своєрідне середовище, що дуже відрізняється від того, у якому вони перебувають протягом літнього періо ду. Це — бджолиний клуб, зовнішні контури якого нагадують форму еліпса. Верхнім краєм він розміщений на медовій час тині стільників, звідки бджоли беруть необхідну кількість корму. Попередньо вони його розпечатують, розгризаючи вос кові кришечки. Вбираючи вологу з повітря вулика, мед за безпечує сім'ю не тільки поживними речовинами, а й водою.Якщо в зимівнику сухо (відносна вологість повітря нижча 70 %), бджоли відчувають спрагу і непокояться. Бджолиний клуб добре утримує всередині тепле повітря, яке збагачується у кілька разів вуглекислим газом. Зміна га зового режиму уповільнює окислювальні пронеси в організмі. Завдяки цьому зменшуються витрати кормових запасів, збе рігається енергія і покращується функціональна діяльність органів і систем. В середині клуба бджоли активніші. Біля матки вони утворюють тепло, підтримуючи температуру в ме жах 14—27 °С. Бджоли міняються місцями у зв'язку з неод наковим функціональним навантаженням. Окремі з них пе ріодично виділяють молочко для годівлі матки. Клуб поступово рухається вздовж вуличок і впоперек стільників по запасах корму. Якщо гніздо виявляється розді леним порожнім стільником, бджоли не можуть перейти че рез нього до меду і гинуть з голоду. Тому на зиму залишають у вуликах лише такі стільники, в яких міститься не м.-чше 2 кг меду. Взимку бджоли не спорожняються від неперетравлених решток. Товста кишка пристосована нагромаджувати їх до 45 мг, що становить половину маси тіла бджоли. Цьому сприяє діяльність ректальних залоз, що виділяють фермент катала-зу. Чим виша їх активність, тим краще проходить зимівля. Вони утворюють щільний клуб, де більше концентрується вуглекислого газу, споживають найменше корму на одиницю маси сім'ї, сильніше обробляють каталазою залишки у тов стій кишці/ Зареєстровані випадки благополучної зимівлі бджіл без вильотів до 208 днів. Чим глибший спокій, тим менше зношується організм і більш житєздатною залишається сім'я на весну. Цьому сприяє відсутність дії на бджіл різних подразників (стуки, різкі запахи, шкідники), великих перепадів температури, від хилення від норми вологості повітря (сухо або надмірна во логість), зайвого надходження у товсту кишку неперетравле них решток недоброякісного корму або напруження організму в слабких сім'ях. Нормально перезимовують лише сім'ї з мат ками, оскільки без них настає загибель від постійного неспо кою. Перший обліт весною, наприклад, в лісостеповій зоні Ук раїни, бджоли здійснюють наприкінці березня в сонячну по году, коли температура повітря 9—10 °С і більше. Вони спо рожняють товсту кишку від фекалій, а в наступні дні почи нають збирати корм. Для весняного розвитку сім'ї важливе значення має свіжий пилок і нектар, розміщення вуликів у затишних місцях, утеплення гнізд. Протягом першого місяця після зимівлі сім'я не зростає, а навіть дещо зменшується (приблизно на 1/10). Але в ній відбувається інтенсивне по новлення складу робочих особин: старі бджоли відмирають, а молоді виводяться.
